Відмінності між версіями «Гав’яр»
(Створена сторінка: '''Гав’яр, -ру, '''''м. ''Раст.: а) '''= Гатарак. '''Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115. [[Кате...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гав’яр, -ру, '''''м. ''Раст.: а) '''= Гатарак. '''Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115. | '''Гав’яр, -ру, '''''м. ''Раст.: а) '''= Гатарак. '''Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115. | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Гав’яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | Гав’яр, ру, м. Раст.: а) = Гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Гав'яр1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Гав'яр2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| OEjKuij9Ygc}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | |||
+ | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! | ||
+ | Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. | ||
+ | Цілющі властивості аїрного кореня були відомі грецьким лікарям Стародавнього Риму — Діоскариду і Галену. | ||
+ | |||
+ | Кореневище містить ефірну олію, яку використовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості: використовують для додання аромату туалетному милу, помаді, лікерам, пиву, кремам і печиву. Ефективність дії препаратів обумовлюється фітонцидами. | ||
+ | |||
+ | Основною біологічно активною речовиною кореня є летка олія (понад 4 %), яка має досить складну хімічну будову. Крім того, в ньому містяться гіркоти, фітонциди, дубильні речовини, аскорбінова кислота, смоли, органічні кислоти, евгенол. | ||
+ | |||
+ | '''У народній медицині''' відвар кореневищ аїру тростинного застосовують при відсутності апетиту, млявому травленні, печії, метеоризмі, нульовій кислотності шлункового соку, запаленні та виразковій хворобі шлунка, блюванні, діареї, інших шлунково-кишкових, захворюваннях, хворобах жовчних шляхів та як відхаркувальний засіб при бронхіті і бронхопневмонії. Зовнішньо відвар кореневищ рослини застосовується для полоскання при неприємному запахові з рота та промивання гнійних ран і виразок. | ||
+ | |||
+ | Летку аїрну олію та порошок кореня визнано науковою медициною як засоби успішного лікування гастриту із зниженою та підвищеною кислотністю шлункового соку, а також як жовчогінний засіб і такий, що посилює скорочення жовчного міхура. | ||
+ | |||
+ | В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, що охороняв від бліх. | ||
+ | |||
+ | '''У культурі''' | ||
+ | <br /> | ||
+ | Хрест аїру, м'яти і любистку, розміщений на покуті в Зелені свята, слугував оберегом від злих сил. | ||
+ | |||
+ | '''У харчуванні''' | ||
+ | <br /> | ||
+ | Зацукровані коріння аїру — дорогоцінні турецькі солодощі. Такі цукерки усувають неприємний запах з рота. Кореневища аїру кладуть у компоти, зацукровують, варять з них варення; висушені кореневища аїру вживають як замінник лаврового листа, імбиру і кориці. | ||
+ | |||
+ | Турки покращували корінням аїру погану воду для пиття, а також вважали, що жування коренів лепехи унеможливлює шкоду від отруєного повітря. Додають кореневища до оцту та пива під час бродіння. Ароматизують компоти, киселі, муси, фруктові супи. | ||
+ | |||
+ | У деяких країнах коріння аїру кладуть до м'ясних страв замість гіркого перцю чи імбиру. Паличку сухого кореневища кладуть до гарячої страви за дві-три хвилини перед подаванням на стіл і виймають перед їжею. | ||
+ | |||
+ | Заготовляють пізно восени або напровесні. Очищають від дрібних корінчиків, залишків листя та ріжуть на шматки до 5 см і сушать у теплому приміщені, що добре провітрюється. Остаточно досушують у печі. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 18:15, 13 листопада 2021
Гав’яр, -ру, м. Раст.: а) = Гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гав’яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Гав’яр, ру, м. Раст.: а) = Гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. Цілющі властивості аїрного кореня були відомі грецьким лікарям Стародавнього Риму — Діоскариду і Галену.
Кореневище містить ефірну олію, яку використовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості: використовують для додання аромату туалетному милу, помаді, лікерам, пиву, кремам і печиву. Ефективність дії препаратів обумовлюється фітонцидами.
Основною біологічно активною речовиною кореня є летка олія (понад 4 %), яка має досить складну хімічну будову. Крім того, в ньому містяться гіркоти, фітонциди, дубильні речовини, аскорбінова кислота, смоли, органічні кислоти, евгенол.
У народній медицині відвар кореневищ аїру тростинного застосовують при відсутності апетиту, млявому травленні, печії, метеоризмі, нульовій кислотності шлункового соку, запаленні та виразковій хворобі шлунка, блюванні, діареї, інших шлунково-кишкових, захворюваннях, хворобах жовчних шляхів та як відхаркувальний засіб при бронхіті і бронхопневмонії. Зовнішньо відвар кореневищ рослини застосовується для полоскання при неприємному запахові з рота та промивання гнійних ран і виразок.
Летку аїрну олію та порошок кореня визнано науковою медициною як засоби успішного лікування гастриту із зниженою та підвищеною кислотністю шлункового соку, а також як жовчогінний засіб і такий, що посилює скорочення жовчного міхура.
В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, що охороняв від бліх.
У культурі
Хрест аїру, м'яти і любистку, розміщений на покуті в Зелені свята, слугував оберегом від злих сил.
У харчуванні
Зацукровані коріння аїру — дорогоцінні турецькі солодощі. Такі цукерки усувають неприємний запах з рота. Кореневища аїру кладуть у компоти, зацукровують, варять з них варення; висушені кореневища аїру вживають як замінник лаврового листа, імбиру і кориці.
Турки покращували корінням аїру погану воду для пиття, а також вважали, що жування коренів лепехи унеможливлює шкоду від отруєного повітря. Додають кореневища до оцту та пива під час бродіння. Ароматизують компоти, киселі, муси, фруктові супи.
У деяких країнах коріння аїру кладуть до м'ясних страв замість гіркого перцю чи імбиру. Паличку сухого кореневища кладуть до гарячої страви за дві-три хвилини перед подаванням на стіл і виймають перед їжею.
Заготовляють пізно восени або напровесні. Очищають від дрібних корінчиків, залишків листя та ріжуть на шматки до 5 см і сушать у теплому приміщені, що добре провітрюється. Остаточно досушують у печі.