Відмінності між версіями «Ошпарювати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ошпарювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''ошпарити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Обшпарювати, обшпарити. ''' [[К...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ошпарювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''ошпарити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Обшпарювати, обшпарити. ''' | '''Ошпарювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''ошпарити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Обшпарювати, обшпарити. ''' | ||
[[Категорія:Ош]] | [[Категорія:Ош]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ОШПАРЮВАТИ''', юю, юєш, недок., '''ОШПАРИТИ''', рю, ріпи, док., перех., розм. Те саме, що обшпарювати. Щоб убити хрущів, мішки з ними ошпарюють окропом, а потім мертвих жуків можна віднести на птахоферму (Хлібороб України, 5, 1970, 37); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 35); | ||
+ | |||
+ | // Образно. Ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив [рожу] вкінець (Павло Грабовський, I, 1959, 162); Мати ошпарила його поглядом (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 146). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ошпарювати1.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ошпарювати2.jpeg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|4TsQpfnR-h8|}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 23:25, 12 листопада 2021
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = Обшпарювати, обшпарити.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОШПАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШПАРИТИ, рю, ріпи, док., перех., розм. Те саме, що обшпарювати. Щоб убити хрущів, мішки з ними ошпарюють окропом, а потім мертвих жуків можна віднести на птахоферму (Хлібороб України, 5, 1970, 37); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 35);
// Образно. Ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив [рожу] вкінець (Павло Грабовський, I, 1959, 162); Мати ошпарила його поглядом (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 146).