Відмінності між версіями «Обвалюватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Обвалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Обвалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).  
 
'''Обвалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).  
 
[[Категорія:Об]]
 
[[Категорія:Об]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ОБВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВАЛИТИСЯ, валиться, док. 
 +
 +
1. Раптово спадати вниз, відриваючись від чого-
 +
небудь внаслідок руйнування, зсуву і т. ін. Сухий лес дуже щільний, навіть твердий,
 +
і на схилах не осипається, як пісок,
 +
а раптово обвалюється вертикальними пластами (Знання.., 9, 1965, 14); В тому місці, де обвалився берег,
 +
утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Кол., Терен.., 1959, 37);
 +
<br />
 +
// Руйнуватися від давності або втрачати первісні форми (про будівлі і споруди). Старосвітський 
 +
будиночок обваливсь, темніє розбитими вікнами (Вас., І, 1959, 268); Колодязь.. уже багато років не чистили, а зруб зогнив і наполовину обвалився (Коз., Блискавка, 1962, 97).
 +
 +
2. Навально, з силою падати на кого-, що-небудь (про хвилі, струмені води і т. ін.). Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальн і канави (Гончар, Таврія, 1952, 168); Висока хвиля підхопила його, ніби хотіла викинути на берег. Не вийшло. Сама обвалилась
 +
з гуркотом на берег (Головко, І, 1957, 482);
 +
// Образно. Він... знав, що говорить не те, чого від нього чекають, що зараз на нього обвалитьс я лавина критики (Ткач, Плем&#39;я.., 1961, 89).
 +
 +
3. Падати, руйнуючи своєю вагою неміцну опору; провалюватися. Почав розказувати [Кирило], я к обвалився на гнилому переході (Мирний, III, 1954, 72); Через річку вже не можна їздити, заборонено річковою охороною. Одні сани обвалилися біля бе
 +
рега (Ле, Право.., 1957, 294).
 +
 +
4. тільки недок. Пас. до обвалювати.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
Обвалюватися — обвал, руйнування чого-небудь.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Обвалюватися.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Обвалюватися1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Обвалюватися2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| GCPqLliCeD8}}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 22:08, 12 листопада 2021

Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВАЛИТИСЯ, валиться, док. 

1. Раптово спадати вниз, відриваючись від чого- небудь внаслідок руйнування, зсуву і т. ін. Сухий лес дуже щільний, навіть твердий, і на схилах не осипається, як пісок, а раптово обвалюється вертикальними пластами (Знання.., 9, 1965, 14); В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Кол., Терен.., 1959, 37);
// Руйнуватися від давності або втрачати первісні форми (про будівлі і споруди). Старосвітський  будиночок обваливсь, темніє розбитими вікнами (Вас., І, 1959, 268); Колодязь.. уже багато років не чистили, а зруб зогнив і наполовину обвалився (Коз., Блискавка, 1962, 97).

2. Навально, з силою падати на кого-, що-небудь (про хвилі, струмені води і т. ін.). Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальн і канави (Гончар, Таврія, 1952, 168); Висока хвиля підхопила його, ніби хотіла викинути на берег. Не вийшло. Сама обвалилась з гуркотом на берег (Головко, І, 1957, 482); // Образно. Він... знав, що говорить не те, чого від нього чекають, що зараз на нього обвалитьс я лавина критики (Ткач, Плем'я.., 1961, 89).

3. Падати, руйнуючи своєю вагою неміцну опору; провалюватися. Почав розказувати [Кирило], я к обвалився на гнилому переході (Мирний, III, 1954, 72); Через річку вже не можна їздити, заборонено річковою охороною. Одні сани обвалилися біля бе рега (Ле, Право.., 1957, 294).

4. тільки недок. Пас. до обвалювати.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Обвалюватися — обвал, руйнування чого-небудь.

Ілюстрації

Обвалюватися.jpg Обвалюватися1.jpg Обвалюватися2.jpg

Медіа