Відмінності між версіями «Рутвяний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dazh-148.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 14:13, 12 листопада 2021
Рутвяни́й, -а́, -е́ = Рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв’яна квітка. Чуб. V. 405.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що рутовий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Іван Манжура, Тв., 1955, 46); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії, рутвяні луки з дзеркалами старих річищ і верболозами (Микола Олійник, Леся, 1960, 71).