Відмінності між версіями «Збан»
(→Медіа) |
|||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube|Dv8gTdMqH2Q&t}} | + | {{#ev:youtube|Dv8gTdMqH2Q&t=1s}} |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 00:31, 12 листопада 2021
– діалектна назва слова "дзбан". Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Сучасні словники
Дзбан, джбан, розм. жбан[1] (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»)[2], у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага»[3].
Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban)[4].
Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.