Відмінності між версіями «Жеретій»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
ЖЕРУ́Нрозм.,ОБЖЕ́РАрозм. рідше,ЗАЖЕ́РАзневажл.,ОБЖИРА́ЙЛОзневажл., ПРОЖЕ́РАпідсил. розм.,ПА́ЖЕРАпідсил. розм.,ПРО́ЖИРзбірн., розм.,ПРІ́РВАпідсил. розм.,ПРО́ЖРАзбірн., розм. рідше;ЧЕРЕВОУГО́ДНИКкнижн. заст. (той, хто любить багато й смачно поїсти); ТЕРЕБІ́Й розм. (той, хто добре й багато їсть); ОБ’ЇДА́ЛОзневажл. (той, хто багато їсть і об’їдає інших).<br /> | ЖЕРУ́Нрозм.,ОБЖЕ́РАрозм. рідше,ЗАЖЕ́РАзневажл.,ОБЖИРА́ЙЛОзневажл., ПРОЖЕ́РАпідсил. розм.,ПА́ЖЕРАпідсил. розм.,ПРО́ЖИРзбірн., розм.,ПРІ́РВАпідсил. розм.,ПРО́ЖРАзбірн., розм. рідше;ЧЕРЕВОУГО́ДНИКкнижн. заст. (той, хто любить багато й смачно поїсти); ТЕРЕБІ́Й розм. (той, хто добре й багато їсть); ОБ’ЇДА́ЛОзневажл. (той, хто багато їсть і об’їдає інших).<br /> | ||
:''- І покорм, і мед я даю так, як велить княгиня, - сердито відповіла вона братові. - А твої гридні ненажери, їм ціле говядо [бика, вола] дай, то й тоді буде мало (С. Скляренко);''<br /> | :''- І покорм, і мед я даю так, як велить княгиня, - сердито відповіла вона братові. - А твої гридні ненажери, їм ціле говядо [бика, вола] дай, то й тоді буде мало (С. Скляренко);''<br /> | ||
| − | :''- А ті [варяги] собі й далі глузувати та кепкувати і лаяти наших богів за те, що вони дерев’яні і німі, а всіх нас обжирайлами та обпивайлами дражнити (П. Загребельний);''<br /> | + | :''- А ті [варяги] собі й далі глузувати та кепкувати і лаяти наших богів за те, що вони дерев’яні і німі, а всіх нас обжирайлами та обпивайлами дражнити (П. Загребельний).''<br /> |
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/nenazherlyvyj '''''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''']=== | ||
| + | <br /> | ||
| + | '''НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.''' | ||
| + | <br /> | ||
| + | 1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий. | ||
| + | <br /> | ||
| + | :''Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості… Все поїдять … (Остап Вишня, I, 1956, 100);'' | ||
| + | :''У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам! Підросли діти і стали такими ненажерливими. Все пищать і їсти просять (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 85).'' | ||
| + | <br /> | ||
| + | 2. (переносне значення) Який не задовольняється досягнутим, тим, що має; ненаситний. | ||
| + | <br /> | ||
| + | :''[Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: — Мало, мало!.. Така вже вона вилупиться заздрісна та ненажерлива!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 135).'' | ||
| + | <br /> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 23:40, 11 листопада 2021
Жеретій, -тія, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. Жеретіяка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Зміст
Сучасні словники
Борис Грінченко. Словарь української мови.
Жеретій, -тія, м.
Обжора, ненасытный.
- Аф. 401. Ув. Жеретіяка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.
Жерти, жерети, жрати , жеретій, обжера, жербтія , жерін, зжирлівість, жерущий, жеручий, жручий, жарливий, жировитий, зажерливий, пажерач, ненажерливий.
НЕНАЖЕ́РА розм. (той, хто багато їсть, любить поїсти).
ЖЕРУ́Нрозм.,ОБЖЕ́РАрозм. рідше,ЗАЖЕ́РАзневажл.,ОБЖИРА́ЙЛОзневажл., ПРОЖЕ́РАпідсил. розм.,ПА́ЖЕРАпідсил. розм.,ПРО́ЖИРзбірн., розм.,ПРІ́РВАпідсил. розм.,ПРО́ЖРАзбірн., розм. рідше;ЧЕРЕВОУГО́ДНИКкнижн. заст. (той, хто любить багато й смачно поїсти); ТЕРЕБІ́Й розм. (той, хто добре й багато їсть); ОБ’ЇДА́ЛОзневажл. (той, хто багато їсть і об’їдає інших).
- - І покорм, і мед я даю так, як велить княгиня, - сердито відповіла вона братові. - А твої гридні ненажери, їм ціле говядо [бика, вола] дай, то й тоді буде мало (С. Скляренко);
- - А ті [варяги] собі й далі глузувати та кепкувати і лаяти наших богів за те, що вони дерев’яні і німі, а всіх нас обжирайлами та обпивайлами дражнити (П. Загребельний).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий.
- Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості… Все поїдять … (Остап Вишня, I, 1956, 100);
- У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам! Підросли діти і стали такими ненажерливими. Все пищать і їсти просять (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 85).
2. (переносне значення) Який не задовольняється досягнутим, тим, що має; ненаситний.
- [Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: — Мало, мало!.. Така вже вона вилупиться заздрісна та ненажерлива!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 135).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Борис Грінченко. Словарь української мови.
Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.
