Відмінності між версіями «Чепера»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B84f0f34364e13c7ab4c078667737bf3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B84f0f34364e13c7ab4c078667737bf3.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Osennyaya-obrezka-vishni.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 23:31, 11 листопада 2021
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = Розсоха 1. Вх. Зн. 80.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РОЗСО́ХА, и, жін. Розгалуження двох гілок, відростків на дереві, роздвоєння на кінці якого-небудь предмета. Біля порога козак прив'язав хортів до розсохи, обвішаної глечиками (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23); Була в ній [альтанці] примітивна лавочка, точніше, дрючок на двох розсохах, забитих в землю (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 151); * У порівняннях. Ось і той шлях, від якого розсохою кинулися врозтіч дві вузькі, притрушені листом дороги (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1961, 733); // Місце, де що-небудь розгалужується (звичайно надвоє). Вони опустились на розсоху граба, одна пташка влетіла в невеличке дупло, випурхнула з нього, пискнула щось і у знайдене сховище пірнула (Михайло Стельмах, I, 1962, 251).
Ілюстрації
|
|
