Відмінності між версіями «Раптовий»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | РАПТО́ВИЙ - який відбувся, настав несподівано, непередбачено, швидкий, блискавичний, миттєвий. | ||
| + | |||
| + | Приклади: | ||
| + | |||
| + | Він дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); | ||
| + | |||
| + | Удар танкістів виявився таким раптовим і навальним, що ворог так і не спромігся на організований опір (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 354); | ||
| + | |||
| + | Раптовий і навальний розлив рік завдавав страшних мук (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 26); | ||
| + | |||
| + | Оксен сів на лінійку, розібрав віжки і крикнув на конячину, що дрімала, опустивши голову. «А що, як поїхати в «Зорю»? — прийшла йому в голову раптова думка. — Так. Так. Тільки в «Зорю». Інакшого виходу немає» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:23, 11 листопада 2021
Раптовий, -а, -е. Неожиданный, внезапный. Черк. у. Лучаються й раптові дощі. О. 1861. IX. 30. Раптова енергія. Левиц. І.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РАПТО́ВИЙ - який відбувся, настав несподівано, непередбачено, швидкий, блискавичний, миттєвий.
Приклади:
Він дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317);
Удар танкістів виявився таким раптовим і навальним, що ворог так і не спромігся на організований опір (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 354);
Раптовий і навальний розлив рік завдавав страшних мук (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 26);
Оксен сів на лінійку, розібрав віжки і крикнув на конячину, що дрімала, опустивши голову. «А що, як поїхати в «Зорю»? — прийшла йому в голову раптова думка. — Так. Так. Тільки в «Зорю». Інакшого виходу немає» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99).
Ілюстрації
|
|
|
|
