Відмінності між версіями «Збан»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Збан, -ну, '''''м. ''= '''Дзбан. '''''Ішов красний пан, ніс води збан. ''Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. | + | – діалектна назва слова "дзбан"'''Збан, -ну, '''''м. ''= '''Дзбан. '''''Ішов красний пан, ніс води збан. ''Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. |
[[Категорія:Зб]] | [[Категорія:Зб]] | ||
Версія за 22:40, 11 листопада 2021
– діалектна назва слова "дзбан"Збан, -ну, м. = Дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Сучасні словники
Дзбан, джбан, розм. жбан[1] (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»)[2], у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага»[3].
Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban)[4].
Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.
Ілюстрaції
|
|
|
