Відмінності між версіями «Ширяти»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | + | 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52); Ось хрущ гуде понуро і зникає, А там орлан ширяє нерухомий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 407); Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 32); Яструб ширяє в повітрі широкими кругами (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * Образно. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом (Юрій Яновський, II, 1958, 218); | |
− | + | // Летіти або триматися в повітрі, використовуючи висхідні потоки повітря (про планер). Перше відділення — планерне. Протягом 40 хвилин над аеродромом ширяли безмоторні апарати (Радянська Україна, 22.VII 1958, 2); | |
− | + | // Летіти з рівномірним зниженням по похилій траєкторії з виключеним мотором (про літак). | |
− | + | 2. Стрімко пролітати, проноситися. Із глиняних нір цілими зграями вилітали пічкури, ширяли у биків попід животами і зникали у свіжому прозорому ранковому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); Мовчки сидів [Якоб], слухав лопотіння пострілів і шипіння куль, що ширяли над ним (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 407); | |
+ | // розм. Те саме, що шастати 2. Розбившись на ватаги, козаки не переставали ширяти по дворах і завулках (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 88); Гасова лампа, моргаючи, пригасає, по кутках барака, мотаючися, ширяють рухливі тіні (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 124); | ||
+ | // перен. Перебігати, не зупиняючись довго, не затримуючись на чомусь (про погляд). Лиш погляд твій ширяє (Микола Терещенко, Зорі, 1944, 11); Очі його так і ширяли по широкому подвір'ї, де стояли принишклі, але уважні й насторожені слободяни (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 116). | ||
− | Словник української мови | + | Словник української мови |
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 19:56, 11 листопада 2021
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52); Ось хрущ гуде понуро і зникає, А там орлан ширяє нерухомий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 407); Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 32); Яструб ширяє в повітрі широкими кругами (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * Образно. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом (Юрій Яновський, II, 1958, 218); // Летіти або триматися в повітрі, використовуючи висхідні потоки повітря (про планер). Перше відділення — планерне. Протягом 40 хвилин над аеродромом ширяли безмоторні апарати (Радянська Україна, 22.VII 1958, 2); // Летіти з рівномірним зниженням по похилій траєкторії з виключеним мотором (про літак). 2. Стрімко пролітати, проноситися. Із глиняних нір цілими зграями вилітали пічкури, ширяли у биків попід животами і зникали у свіжому прозорому ранковому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); Мовчки сидів [Якоб], слухав лопотіння пострілів і шипіння куль, що ширяли над ним (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 407); // розм. Те саме, що шастати 2. Розбившись на ватаги, козаки не переставали ширяти по дворах і завулках (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 88); Гасова лампа, моргаючи, пригасає, по кутках барака, мотаючися, ширяють рухливі тіні (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 124); // перен. Перебігати, не зупиняючись довго, не затримуючись на чомусь (про погляд). Лиш погляд твій ширяє (Микола Терещенко, Зорі, 1944, 11); Очі його так і ширяли по широкому подвір'ї, де стояли принишклі, але уважні й насторожені слободяни (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 116).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)