Відмінності між версіями «Лелечиня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KUVkJ840gYUsAwgIwzTSKqafEuzj795lno9Hhh2Z.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KUVkJ840gYUsAwgIwzTSKqafEuzj795lno9Hhh2Z.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:T 1 leleka-3 1623405879.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:T 1 leleka-3 1623405879.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:888365.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 18:53, 11 листопада 2021
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. Лелечинятно.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Те саме, що лелеча́. Лелеченята були ненаситні — скільки їм не носили їжі — все витягують дзьобики, все їсти просять (Збан., Мор. чайка, 1959, 246).