Відмінності між версіями «Лопатися»
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
===[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник Горох]=== | ===[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник Горох]=== | ||
− | '' | + | ''[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Відмінювання/Словозміна] слова Лопатися'' |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Поточна версія на 15:45, 11 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОПАТИСЯ, ається, недок.
1. Тріснувши, ділитися на шматки; розламуватися, розбиватися. Сипався з гілля дерев іней, льодок на калюжах лопався, тріщав (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 132);
// Те саме, що репатися. Він чує, як.. на смереці лопається кора і як з шипінням тече смерековий сік і капає на землю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 77);
// Звільнятися від верхніх покривів, розриваючи їх унаслідок зростання, визрівання (про бруньки, овочі тощо). На деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 291); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, .. розпирала тугі пуп'янки яблунь, і вони на очах лопалися від натуги (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18);
// Розриваючи зовнішню оболонку, вибухати; розриватися. Навколо нас виростають, як сизі дерева, стовпи диму, бухають, ляскають, лопаються снаряди і міни (Іван Багмут, Записки.., 1961, 27);
// Рватися, тріскатися внаслідок сильного натягування (про дроти, струни тощо). Музика різала, пиляла, аж струни лопались (Панас Мирний, I, 1949, 358); Тонкий мотузок натягнувся — здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);
// Розлазитися, рватися, звичайно на швах (про що-небудь старе, поношене). Від років лопався вже не тільки самий кожух, але й застарілі латки на ньому (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 374).
♦ Голова лопається — сильно болить голова. Це питання мов молотком гупає в скроні, голова лопається від дивного неприємного дзвону (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 87).
2. перен. Зазнавати поразки, невдачі, краху; руйнуватися. Стара «надбудова» в революційну епоху лопається, а нова створюється у всіх перед очима самодіяльністю найрізніших соціальних сил, які показують на ділі свою справжню природу (Ленін, 9, 1949, 119).
Словник Горох
Відмінювання/Словозміна слова Лопатися