Відмінності між версіями «Заслання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Версія за 14:33, 11 листопада 2021
Засла́ння - Покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості. Читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії (Олесь Гончар, II, 1959, 17). 2) Місце, де відбувають кару. Кайданами і Чернишевський дзвенів, І Ленін ішов у заслання (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 292); Через місяць, після прибуття на каторгу, втік коваль Єгор із заслання (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 12).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
