Відмінності між версіями «Лопатися»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
===[http://sum.in.ua/s/lopatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/lopatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
1. Тріснувши, ділитися на шматки; розламуватися, розбиватися. ''Сипався з гілля дерев іней, льодок на калюжах лопався, тріщав (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 132);'' | 1. Тріснувши, ділитися на шматки; розламуватися, розбиватися. ''Сипався з гілля дерев іней, льодок на калюжах лопався, тріщав (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 132);'' | ||
+ | |||
// Те саме, що репатися. ''Він чує, як.. на смереці лопається кора і як з шипінням тече смерековий сік і капає на землю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 77);'' | // Те саме, що репатися. ''Він чує, як.. на смереці лопається кора і як з шипінням тече смерековий сік і капає на землю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 77);'' | ||
+ | |||
// Звільнятися від верхніх покривів, розриваючи їх унаслідок зростання, визрівання (про бруньки, овочі тощо). ''На деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 291); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, .. розпирала тугі пуп'янки яблунь, і вони на очах лопалися від натуги (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18);'' | // Звільнятися від верхніх покривів, розриваючи їх унаслідок зростання, визрівання (про бруньки, овочі тощо). ''На деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 291); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, .. розпирала тугі пуп'янки яблунь, і вони на очах лопалися від натуги (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18);'' | ||
+ | |||
+ | // Розриваючи зовнішню оболонку, вибухати; розриватися. ''Навколо нас виростають, як сизі дерева, стовпи диму, бухають, ляскають, лопаються снаряди і міни (Іван Багмут, Записки.., 1961, 27);'' | ||
+ | |||
+ | // Рватися, тріскатися внаслідок сильного натягування (про дроти, струни тощо). ''Музика різала, пиляла, аж струни лопались (Панас Мирний, I, 1949, 358); Тонкий мотузок натягнувся — здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);'' | ||
+ | |||
+ | // Розлазитися, рватися, звичайно на швах (про що-небудь старе, поношене). ''Від років лопався вже не тільки самий кожух, але й застарілі латки на ньому (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 374).'' | ||
+ | |||
+ | ♦ Голова лопається — сильно болить голова. ''Це питання мов молотком гупає в скроні, голова лопається від дивного неприємного дзвону (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 87).'' | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Зазнавати поразки, невдачі, краху; руйнуватися. ''Стара «надбудова» в революційну епоху лопається, а нова створюється у всіх перед очима самодіяльністю найрізніших соціальних сил, які показують на ділі свою справжню природу (Ленін, 9, 1949, 119).'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 12:44, 11 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Тріснувши, ділитися на шматки; розламуватися, розбиватися. Сипався з гілля дерев іней, льодок на калюжах лопався, тріщав (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 132);
// Те саме, що репатися. Він чує, як.. на смереці лопається кора і як з шипінням тече смерековий сік і капає на землю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 77);
// Звільнятися від верхніх покривів, розриваючи їх унаслідок зростання, визрівання (про бруньки, овочі тощо). На деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 291); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, .. розпирала тугі пуп'янки яблунь, і вони на очах лопалися від натуги (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18);
// Розриваючи зовнішню оболонку, вибухати; розриватися. Навколо нас виростають, як сизі дерева, стовпи диму, бухають, ляскають, лопаються снаряди і міни (Іван Багмут, Записки.., 1961, 27);
// Рватися, тріскатися внаслідок сильного натягування (про дроти, струни тощо). Музика різала, пиляла, аж струни лопались (Панас Мирний, I, 1949, 358); Тонкий мотузок натягнувся — здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (Микола Трублаїні, I, 1955, 184);
// Розлазитися, рватися, звичайно на швах (про що-небудь старе, поношене). Від років лопався вже не тільки самий кожух, але й застарілі латки на ньому (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 374).
♦ Голова лопається — сильно болить голова. Це питання мов молотком гупає в скроні, голова лопається від дивного неприємного дзвону (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 87).
2. перен. Зазнавати поразки, невдачі, краху; руйнуватися. Стара «надбудова» в революційну епоху лопається, а нова створюється у всіх перед очима самодіяльністю найрізніших соціальних сил, які показують на ділі свою справжню природу (Ленін, 9, 1949, 119).