Відмінності між версіями «Збліднути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 20: Рядок 20:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"|  
 
[[Файл:Збліднути.jpg|міні]]
 
[[Файл:Збліднути.jpg|міні]]
.jng]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"|  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
+
 
[[Файл:Збліднути1.jpg|міні]]
 
[[Файл:Збліднути1.jpg|міні]]
.jng]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"|  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
+
 
[[Файл:Збліднути2.jpg|міні]]
 
[[Файл:Збліднути2.jpg|міні]]
.jng]]
 
 
|}
 
|}
  

Версія за 01:08, 11 листопада 2021

ЗБЛІДНУТИ, ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблідли; док.

1. Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. Погонич вибирав з сіна гарбузці й викидав на шлях. В Балабухи душа неначе вмерла. Він зблід, потім почервонів, потім знов зблід (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); Побачивши страшного ворога тут же перед собою, вони [бояри] зблідли й затремтіли (Іван Франко, VI, 1951, 15); Раптом почулося гарчання собак, тупіт коней.. Ганна зблідла, нервово підвелася з місця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 349); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід (Олександр Довженко, I, 1958, 170); // Змарніти. Я не стара. Зблідла з журби (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 268); Щось останнім часом зблід Олекса на лиці і ночами дихає хрипло, неспокійно (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 253).Збліднути як полотно (крейда, смерть, стіна і т. ін.) — зробитися дуже блідим. Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 271); — Кажу Марусі: «Чи ти знаєш, що твій чоловік усе до шинку ходить?» Вона зблідла як крейда, мовчить (Марко Вовчок, I, 1955, 239); Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).

2. перен. Стати світлішим або менш яскравим. Холодні роси сідають йому на постоли, небо зачервонілось і зблідли зорі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Свічка зблідла (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 43); Промінь на заході зблід, востаннє затремтів і непомітно розтав (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 151); // Втратити виразність, барвистість. Мелашка здалась йому тепер вдвос кращою. Червоний мак на голові зблід перед її красою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309); // Втратити свіжість, яскравість кольору. За шість років змінилася трохи й картина страшного суду. Вона вицвіла, рум'янець на щоках в архангелів зблід (Олесь Донченко, III, 1956, 31).


Сучасні словники

Тлумачення слов у сучасних словниках

[[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЗБЛІДНУТИ - див. збліднути


Ілюстраціїї

Збліднути.jpg
Збліднути1.jpg
Збліднути2.jpg

Медіа

Див. також

збліднути

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 447.


Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/


[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет]