Відмінності між версіями «Фукнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua/s/fuknuty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/fuknuty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
− | ФУ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фукати 1, 2..Скочив до корови й загавкав. Краса корова.. фукнула та й справила роги просто на собаку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 248); — Давай сюди сідло! Кінь фукнув, і з сідла вся іржа пропала, а появилося дорогоцінне каміння (Три золоті слова, 1968, 168); Перед ним [слідчим], закованим в броню мундира, цей юнак здавався жалюгідним створінням, на яке тільки фукни — і йому вже капут (Петро Колесник, Терен.., 1959, 259). | + | ФУ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фукати 1, 2..Скочив до корови й загавкав. Краса корова.. фукнула та й справила роги просто на собаку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 248); |
+ | — Давай сюди сідло! Кінь фукнув, і з сідла вся іржа пропала, а появилося дорогоцінне каміння (Три золоті слова, 1968, 168); Перед ним [слідчим], закованим в броню мундира, цей юнак здавався жалюгідним створінням, на яке тільки фукни — і йому вже капут (Петро Колесник, Терен.., 1959, 259). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 23:40, 10 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370. [[Категорія:Фу
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФУ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фукати 1, 2..Скочив до корови й загавкав. Краса корова.. фукнула та й справила роги просто на собаку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 248); — Давай сюди сідло! Кінь фукнув, і з сідла вся іржа пропала, а появилося дорогоцінне каміння (Три золоті слова, 1968, 168); Перед ним [слідчим], закованим в броню мундира, цей юнак здавався жалюгідним створінням, на яке тільки фукни — і йому вже капут (Петро Колесник, Терен.., 1959, 259).