Відмінності між версіями «Провіщати»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, '' | + | '''''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''''' '' пророкувати, віщувати, прорікати, призвіщати, ур. вістити; (правду) проповідувати; (зміни) провидіти, передбачати; (нову добу) УР. сповіщати про. ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка. |
+ | [[Категорія:Пр]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ''Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
''1. ''заст. ''Пророкувати. [Агамемнон:] ''Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. ''[Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. ''(Леся Українка, II, 1951, 329); ''По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304); | ''1. ''заст. ''Пророкувати. [Агамемнон:] ''Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. ''[Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. ''(Леся Українка, II, 1951, 329); ''По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304); | ||
// поет., ірон. ''Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ''В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); ''В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136);'' — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256); | // поет., ірон. ''Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ''В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); ''В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136);'' — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256); | ||
Рядок 7: | Рядок 12: | ||
// Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. ''Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); ''Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); ''Оглушливо бабахнув постріл.. ''Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); ''Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31); | // Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. ''Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); ''Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); ''Оглушливо бабахнув постріл.. ''Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); ''Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31); | ||
// Бути ознакою душевного стану людини. ''Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); ''Закусив [Каргат] губу. ''В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... ''(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); ''Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5). | // Бути ознакою душевного стану людини. ''Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); ''Закусив [Каргат] губу. ''В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... ''(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); ''Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5). | ||
− | |||
− | + | ''3. Бути прикметою настання яких-небудь змін. ''Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? ''(Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); ''В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. ''Гоголя, 1954, 12); ''Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107); | |
+ | // Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. ''Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); ''Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); ''Оглушливо бабахнув постріл.. ''Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); ''Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31); | ||
+ | // Бути ознакою душевного стану людини. ''Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); ''Закусив [Каргат] губу. ''В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... ''(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); ''Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5). | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 15:44, 10 листопада 2021
Провіща́ти, -ща́ю, -єш, пророкувати, віщувати, прорікати, призвіщати, ур. вістити; (правду) проповідувати; (зміни) провидіти, передбачати; (нову добу) УР. сповіщати про. ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. заст. Пророкувати. [Агамемнон:] Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. [Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. (Леся Українка, II, 1951, 329); По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304); // поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136); — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256); // перен. Проповідувати які-небудь ідеї, погляди і т. ін. «Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» — Так провіщає нам правду свою Воля народу (Максим Рильський, I, 1956, 456); Як безстрашний Прометей, Шевченко.. звертався з вільним словом до українців і росіян, казахів і грузинів — до всіх гноблених, провіщав братерство, рівність і щастя (Літературна Україна, 30.V 1964, 1).
2. Бути прикметою настання яких-небудь змін. Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12); Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107); // Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); Оглушливо бабахнув постріл.. Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31); // Бути ознакою душевного стану людини. Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); Закусив [Каргат] губу. В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
3. Бути прикметою настання яких-небудь змін. Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12); Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107); // Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); Оглушливо бабахнув постріл.. Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31); // Бути ознакою душевного стану людини. Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); Закусив [Каргат] губу. В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).