Відмінності між версіями «Паритися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Паритися, -рюся, -ришся, '''''(на парі, на малому вогні). ''1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.;
 
'''Паритися, -рюся, -ришся, '''''(на парі, на малому вогні). ''1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.;
 
//  Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110).
 
//  Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110).
2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться.
+
''2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться.
3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8).
+
''3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8).
4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251);
+
''4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251);
 
//  перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76).
 
//  перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76).
5. Пас. до парити  
+
''5. Пас. до парити  
 
[[Категорія:Па]]
 
[[Категорія:Па]]
  
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/parytysja
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Версія за 00:27, 10 листопада 2021

Паритися, -рюся, -ришся, (на парі, на малому вогні). 1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.; // Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110). 2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться. 3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8). 4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); // перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76). 5. Пас. до парити

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/parytysja