Відмінності між версіями «Ляхувати»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битва під Жовтими водами Саницький.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битва під Жовтими водами Саницький.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річ-Посполита.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річ-Посполита.jpg|x150px]] |
|} | |} | ||
Версія за 19:48, 9 листопада 2021
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ляхувати -ую, -уєш, недок. , іст. Жити як поляки, на польський кшталт.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Ля́хи — назва слов'янського племені, згадувана у Повісті врем'яних літ. Згідно з тлумаченням автора, предки ляхів спершу жили на Дунаї (ймовірно території Паннонії), але через нашестя волохів змушені були переселитись на Північ та осісти в басейні Вісли. Там плем'я ляхів розділилось на чотири племені: полян ляських (поляків), лютичів, мазовшан та поморян. Козаки та українські міщани XVI—XVII століть вживали це слово як зневажливе позначення шляхти Речі Посполитої без зв'язку з етнічною приналежністю.
Джерела та література
«Чи не той то хміль» – історична народна пісню, яку біло записано в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
