Відмінності між версіями «Кабатирка»
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 14:18, 9 листопада 2021
Сучасні словники
Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБАТИ́РКА, и, жін., діал. Табакерка. — Все буде золотом покрито, Як тульськії кабатирки (Іван Котляревський, I, 1952, 208).
Словник синомнімів української мови
ТЮТЮ́ННИЦЯ, ТАБАКЕ́РКА, ТАБАКЕРЧИ́НА зневажл., ТАБАТИ́РКА діал., КАБАТИ́РКА діал., ТАВЛИ́НКА заст. Тютюнницю турецьку золоту з ланцюжком під поясом зняв (Лобода) і.. смачно, по два рази в кожну ніздрю, затягся тютюном (І. Ле); Віліна одкрив табакерку і двома пальцями взяв обережно пучку (Н. Рибак); Дід вийняв луб'яну табатирку, понюхав табаки (Панас Мирний); (Кукса:) Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку) (М. Кропивницький).
