Відмінності між версіями «Погроза»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал. І ніякими умовляннями тут не умовиш, ніякими погрозами не пригрозиш (О. Гончар); Ні розвага, ні просьба, ні грізьба — ніщо не помагало. Замфір все лежав під кущем (М. Коцюбинський); — Буває такий (чоловік), що нічим його не візьмеш, ні грозьбою, ні просьбою (В. Винниченко); Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому малювати, за що одержала сувору відповідь з прямою загрозою судом та арештом (З. Тулуб); | ||
+ | |||
+ | ПОГРО́ЗА, и, ж. | ||
+ | 1. перев. мн. Обіцянка заподіяти яке-небудь зло, прикрість, неприємність; грізьба, грозьба. | ||
+ | Він метав, мов скелями, якимись незрозумілими .. словами, не то закляттями, не то погрозами (Г. Хоткевич); | ||
+ | Всі слали ворогу погрози, стискались кулаки на гнів... (В. Сосюра); | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 23:00, 8 листопада 2021
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Млак. 99. Ум. Погрозна.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал. І ніякими умовляннями тут не умовиш, ніякими погрозами не пригрозиш (О. Гончар); Ні розвага, ні просьба, ні грізьба — ніщо не помагало. Замфір все лежав під кущем (М. Коцюбинський); — Буває такий (чоловік), що нічим його не візьмеш, ні грозьбою, ні просьбою (В. Винниченко); Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому малювати, за що одержала сувору відповідь з прямою загрозою судом та арештом (З. Тулуб);
ПОГРО́ЗА, и, ж. 1. перев. мн. Обіцянка заподіяти яке-небудь зло, прикрість, неприємність; грізьба, грозьба. Він метав, мов скелями, якимись незрозумілими .. словами, не то закляттями, не то погрозами (Г. Хоткевич); Всі слали ворогу погрози, стискались кулаки на гнів... (В. Сосюра);
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |