Відмінності між версіями «Миркотати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження (3).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 18:52, 8 листопада 2021

Словник Грічненка

Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

Миркотати = БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20).


Ілюстрації

Unnamed.jpg Завантаження (3).jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання