Відмінності між версіями «Миркотати»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
===Академічний тлумачний словник=== | ===Академічний тлумачний словник=== | ||
| − | '''Миркотати = | + | '''Миркотати = БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех.''' Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20). |
| − | БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20). | + | |
===SLOVNYK.UA=== | ===SLOVNYK.UA=== | ||
'''БУРМОТАТИ, очу, очеш і БУРМОТІТИ, очу, отиш, недок., перех.''' | '''БУРМОТАТИ, очу, очеш і БУРМОТІТИ, очу, отиш, недок., перех.''' | ||
Версія за 19:39, 8 листопада 2021
Зміст
Словник Грічненка
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
Миркотати = БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20).
SLOVNYK.UA
БУРМОТАТИ, очу, очеш і БУРМОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. - Співав мій Шпак, співав. Аж покіль всіх порозганяв, - Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Гл., Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Донч., III, 1956, 20).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
