Відмінності між версіями «Звеличувати»
(Створена сторінка: '''Звеличувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''звеличити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Дѣлать, сдѣлать великимъ, воз...) |
(Додала детальну інформацію про слово "звеличувати", споріднені слова, фото та віде матеріали.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Звеличувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''звеличити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. ''Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. ''К. ЦН. 257. | '''Звеличувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''звеличити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. ''Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. ''К. ЦН. 257. | ||
[[Категорія:Зв]] | [[Категорія:Зв]] | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЗВЕЛИЧУВАТИ''', ую, уєш, ''недок.,'' '''ЗВЕЛИЧИТИ,''' чу, чиш і '''ЗВЕЛИЧАТИ,''' аю, аєш, ''док., перех.'' | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Створювати велич кому-, чому-небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. Героїзм, лицарство Довбуша, його особиста безкорисливість, високі ідеали, за які боровся, — усе це звеличувало Довбуша в очах сучасників (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 143); Треба знайти такий художній вираз правди життя, щоб головний сенс фільму.. не применшував гідності народу, не принижував, а звеличував народ (Олександр Довженко, III, 1960, 264); Син [в ескізі «Народолюбець» П. Мирного] повинен звеличити рід. Його віддають у гімназію (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 370); Ритмічно диха цех... І кожний знає з них, що він прийшов сюди звеличить Батьківщину (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 29); Хай ростуть у нас герої За високий урожай, Ми сім'єю трудовою Звеличаєм рідний край! (Українські народні думи.., 1955, 553); | ||
| + | |||
| + | // Робити значнішим кого-небудь. Довір'я до людини звеличує її, пробуджує в ній кращі якості, свідомість відповідальності і людської гідності (Колгоспник України, 11, 1963, 67). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Вихваляти, прославляти кого-, що-небудь. Дунай.. Недарма його так щиро звеличували гуслярі й кобзарі, так натхненно оспівав неповторний віденський чарівник Йоганн Штраус (Радянська Україна, 22.III 1961, 3); Уся сила, уся творчість народної фантазії винатужилась, щоби звеличити послідню добу сербської свободи і велику боротьбу цілої Сербії з турецькою силою (Іван Франко, XVI, 1955, 15). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' ''фольк.'' Вшановувати кого-небудь, співаючи на його честь обрядову пісню. — Ануте, дівчата, звеличаймо Домаху! — Та й почала: Сіяла зіронька, сіяла; 3 ким ти, Домасю, стояла? (Марко Вовчок, I, 1955, 61). | ||
| + | |||
| + | '''4.''' тільки звеличити, док. Назвати кого-небудь шанобливим ім'ям. [Оксана (до Горнова):] Я вже не знаю, як вас найлагідніше звеличать (Марко Кропивницький, I, 1958, 396). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 464. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 03.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вел3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вел2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| 5kdHVgs3S2g}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Визнання]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 Прославляти]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8 Хвалити]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 02:19, 8 листопада 2021
Звеличувати, -чую, -єш, сов. в. звеличити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗВЕЛИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕЛИЧИТИ, чу, чиш і ЗВЕЛИЧАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Створювати велич кому-, чому-небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. Героїзм, лицарство Довбуша, його особиста безкорисливість, високі ідеали, за які боровся, — усе це звеличувало Довбуша в очах сучасників (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 143); Треба знайти такий художній вираз правди життя, щоб головний сенс фільму.. не применшував гідності народу, не принижував, а звеличував народ (Олександр Довженко, III, 1960, 264); Син [в ескізі «Народолюбець» П. Мирного] повинен звеличити рід. Його віддають у гімназію (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 370); Ритмічно диха цех... І кожний знає з них, що він прийшов сюди звеличить Батьківщину (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 29); Хай ростуть у нас герої За високий урожай, Ми сім'єю трудовою Звеличаєм рідний край! (Українські народні думи.., 1955, 553);
// Робити значнішим кого-небудь. Довір'я до людини звеличує її, пробуджує в ній кращі якості, свідомість відповідальності і людської гідності (Колгоспник України, 11, 1963, 67).
2. Вихваляти, прославляти кого-, що-небудь. Дунай.. Недарма його так щиро звеличували гуслярі й кобзарі, так натхненно оспівав неповторний віденський чарівник Йоганн Штраус (Радянська Україна, 22.III 1961, 3); Уся сила, уся творчість народної фантазії винатужилась, щоби звеличити послідню добу сербської свободи і велику боротьбу цілої Сербії з турецькою силою (Іван Франко, XVI, 1955, 15).
3. фольк. Вшановувати кого-небудь, співаючи на його честь обрядову пісню. — Ануте, дівчата, звеличаймо Домаху! — Та й почала: Сіяла зіронька, сіяла; 3 ким ти, Домасю, стояла? (Марко Вовчок, I, 1955, 61).
4. тільки звеличити, док. Назвати кого-небудь шанобливим ім'ям. [Оксана (до Горнова):] Я вже не знаю, як вас найлагідніше звеличать (Марко Кропивницький, I, 1958, 396).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 464.
Ілюстрації
|
|
|
