Відмінності між версіями «Прославляти»
(Створена сторінка: '''Прославля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''прославити, -влю, -виш, '''''гл. ''Прославлять, прославить....) |
(Додала детальну інформацію про слово "прославляти", споріднені слова, фото та віде матеріали.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Прославля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''прославити, -влю, -виш, '''''гл. ''Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. ''Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. ''К. Іов. 91. | '''Прославля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''прославити, -влю, -виш, '''''гл. ''Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. ''Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. ''К. Іов. 91. | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ПРОСЛАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОСЛАВИТИ, влю, виш; мн. прославлять; док., перех. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Робити кого-, що-небудь славнозвісним, популярним, відомим. — Не журися, козаче, не прізвище прославляє чоловіка, а чоловік прізвище (Олекса Стороженко, I, 1957, 339); Хтось з його родини таки достойно сяде чи вскочить у гетьманське сідло і навіки прославить рід Варав! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 84); | ||
| + | |||
| + | '''//''' чим. Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь. Героїчною працею прославляють себе одеські портовики (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 112); Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (Петро Панч, В дорозі, 1959, 251). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь, створювати популярність, славу комусь, чомусь (перев. описуючи в художньому творі, оспівуючи у пісні і т. ін.). Хвастав своїми досягненнями: Антон Шаблій і на ремонті, мовляв, такий, яким був у жнива на комбайні, про нього пишуть у газетах, його прославляють по радіо (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 39); Не в стансах прославили [поети] милої вроду, А в тихих журливих піснях (Леся Українка, I, 1951, 172); Прославимо героїв, які своїми подвигами додали краси всьому чесному світові і возвеличили свій народ і, віддавши життя за нього, самі стали безсмертними (Олександр Довженко, III, 1960, 51). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' ''перев. док., заст.'' Проспівати величальну пісню:. [Горпина (з чаркою у руці):] Куми мої, любі мої! Заспівайте мені, прославте мене, свою куму, Горпину Скавичиху. Нехай я трохи заплачу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 507). | ||
| + | |||
| + | '''4.''' ''рідко.'' Поширювати недобру славу про кого-, що-небудь. Якраз недавно одного мого друга мало-мало що ренегатом не прославили за те, що не всім «столпам» новорічні візити поробив (Леся Українка, V, 1956, 139). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 287. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Просл.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Просл1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Просл2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| bQEN_1v3_08}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Звеличувати]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 Піднести]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 Прославити]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 01:42, 8 листопада 2021
Прославля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. прославити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРОСЛАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОСЛАВИТИ, влю, виш; мн. прославлять; док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь славнозвісним, популярним, відомим. — Не журися, козаче, не прізвище прославляє чоловіка, а чоловік прізвище (Олекса Стороженко, I, 1957, 339); Хтось з його родини таки достойно сяде чи вскочить у гетьманське сідло і навіки прославить рід Варав! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 84);
// чим. Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь. Героїчною працею прославляють себе одеські портовики (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 112); Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (Петро Панч, В дорозі, 1959, 251).
2. Звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь, створювати популярність, славу комусь, чомусь (перев. описуючи в художньому творі, оспівуючи у пісні і т. ін.). Хвастав своїми досягненнями: Антон Шаблій і на ремонті, мовляв, такий, яким був у жнива на комбайні, про нього пишуть у газетах, його прославляють по радіо (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 39); Не в стансах прославили [поети] милої вроду, А в тихих журливих піснях (Леся Українка, I, 1951, 172); Прославимо героїв, які своїми подвигами додали краси всьому чесному світові і возвеличили свій народ і, віддавши життя за нього, самі стали безсмертними (Олександр Довженко, III, 1960, 51).
3. перев. док., заст. Проспівати величальну пісню:. [Горпина (з чаркою у руці):] Куми мої, любі мої! Заспівайте мені, прославте мене, свою куму, Горпину Скавичиху. Нехай я трохи заплачу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 507).
4. рідко. Поширювати недобру славу про кого-, що-небудь. Якраз недавно одного мого друга мало-мало що ренегатом не прославили за те, що не всім «столпам» новорічні візити поробив (Леся Українка, V, 1956, 139).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 287.
Ілюстрації
|
|
|
