Відмінності між версіями «Голеча»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Голота.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 00:01, 8 листопада 2021
Голеча, -чі, ж. Те ж саме, що голота
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГОЛО́ТА, и, жін. Збірн. до голяк 2. Значну частину їх [козаків] становила голота, яка добувала собі засоби для існування наймитуванням (Історія УРСР, I, 1953, 136); Щовесни знімалася криничанська голота на заробітки
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Голота, -ти, ж. соб. Голь, бідняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. Ум. голотонька. Чуб. V. 1016.
Ілюстрації
|
|
