Відмінності між версіями «Бажатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 71: Рядок 71:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| Зображення:http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/fa/%D0%A5%D0%BE%D1%821.jpg
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/fa/%D0%A5%D0%BE%D1%821.jpg
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 23:52, 7 листопада 2021

Бажатися, -жається, гл. безл. Хотѣться. Все йому бажається долі. Вже сталося, як йому бажалося. Левиц. Пов. 41.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАЖА́ТИСЯ, ається, недок., безос., чого або з інфін. Хотітися. Сього Анхизу не бажалось, Щоб попрощатися з синком (Іван Котляревський, I, 1952, 156); Кайдашисі дуже бажалось на старість полежати та одпочити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 323); Я сто літ проживу. Та бажається більше прожити (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 26).

Не так склалось, як бажалось див. складатися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 87.

Джерело: http://sum.in.ua/s/bazhatysja

Словник синонімів

Синоніми до слова Хотѣться дамагатися до чогось жадати бажати тягнутися до чогось

Хорунжий

Хотітися Приклади використання слова Хотіти — Хотіти треба того, чого хоче аллах , — сказав Шоа. — Хотіти — цього ще мало , — промовив похмурий Клопен. - «Хотіти» стати класиком — це все одно, що вирушити на Тридцятилітню війну. Хотіти щось бачити і відмовлятися бачити це з якогось певного місця є абсурдом.

© Synonimy 2021 Джерело: https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8

uk.WorldwideDictionary.orgВсесвітній словник української мови

БАЖА́ТИ (висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИдіал.;ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). - Док.: побажа́ти, пожада́тирідше. - Бажаєте мені молодості, наче я вже така стара, бажаєте вроди, наче я така вже потворна (Є. Гуцало); Чого сам собі не зичиш, другому не жадай (прислів’я); [Кнур:] Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще... (Панас Мирний).

ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯрозм., ЗВО́ЛИТИперев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИзаст., ірон.,ПРИЗВО́ЛИТИзаст., ЗАБАГА́ТИдіал., ЗАХТІ́ТИдіал.; ЗАЖАДА́ТИ, ЗАПРА́ГНУТИрідко (сильно, пристрасно). - Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Григорій Тютюнник); - Люблю, щоб книги були мої і в моїй хаті. Коли схочу, розгорну та й читатиму, - сказав Роман (І. Нечуй-Левицький); Як він забажає, машина працюватиме, аж густиме, а захоче, поверне якийсь маленький, зовсім непомітний гвинтик, машина замре (С. Чорнобривець); Сторожко ступає по стежці Вутанька.. Чому Ганна побажала раптом піти її проводити? (О. Гончар); Що тільки забагне вона, все їй дістане, все добуде, хоч пташиного молока (О. Гончар); Серце його знов забагло кохання, того тихого раю, про який він так довго марив (М. Коцюбинський); Олену вразило, що господиня, знайомлячись, не зволила й усміхнутися (Ірина Вільде); [Сабініна:] Ні, молодий чоловіче, благоволіть уже вислухати до кінця! (О. Левада); [Воєвода:] Насправді, несподівана то честь, Клянусь вогнем, що найясніша пані Призволила назустріч вийти нам (І. Кочерга); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого (Н. Кобринська); [Пані:] Погано, бач, живеться їм, так ще волі захтіли (С. Васильченко); Крючковський зажадав, щоб його негайно обвінчали з попівною (П. Панч); Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину (Леся Українка). - Пор. 1. хоті́ти.

ХОТІ́ТИчого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯдо чого,ТЯГНУ́ТИСЯдо чого,ХТІ́ТИрозм.,ОХО́ТИТИСЯдо чого і з інфін., розм.,ВО́ЛИТИзаст., уроч.,РА́ЧИТИзаст.,БА́ГНУТИдіал.; ЖАДА́ТИчого, підсил.,ПРА́ГНУТИз інфін., до чого і чого, підсил., ПОРИВА́ТИСЯз інфін., до чого, підсил.,ГНА́ТИСЯза чим, розм. підсил.,ГОНИ́ТИСЯза чим, розм. підсил., ГАНЯ́ТИСЯза чим, розм. підсил., СТРИМІ́ТИдо чого, розм. підсил.,РЕ́ГНУТИз інфін., діал. підсил.,ЗМАГА́ТИдо чого, діал. підсил. (мати нестримне бажання до чогось, рішучість до дій). - Коли слабкіший спілкується з сильним, то він теж хоче бути сильним, прагне бути схожим на свого товариша (Є. Гуцало); Вчитися!О, цього бажала вся душа його, до цього поривалася вся істота його! (Б. Грінченко); Юрко вже волів не снідати, лиш аби до хати не йти (Лесь Мартович); Уже пекучий день настав.. Робилось душно, - я жадав, Щоб де під деревом спочити (Я. Щоголів); - Я пригадую, якми, селянські хлопці й дівчата, тяглися до освіти (І. Цюпа); О, хтів би я всі мови знать, Усі країни облітать (М. Рильський); Та [дівчина] не плила б такою павою: не охотилась іти за Василя (Ганна Барвінок); Діти, про вас перед смертю своєю Думав отець ваш і волив тоді Порівну вас наділити землею (Д. Павличко); Аж регне заміж, та ніхто не свата (прислів’я). - Пор. 1. захоті́ти.

Словник фразеологізмів коли́ хо́чеш (хоч, хо́чете), у знач. вставн. словоспол. Уживається для зосередження уваги на чому-небудь і для переконання співбесідника сприймати висловлене саме так. — Так, справді, просто й, коли хочеш,— доцільно (Іван Ле); [Петро:] Коли хоч, Галю, то не без правди і в річах [речах] Луки Семеновича (Панас Мирний); — Ваш голос мені аж ніби знайомий. А я Лук’янів син — Данило, коли хочете (П. Панч).

коли́ хо́чеш (хоч, хо́чете), у знач. вставн. словоспол. Уживається для зосередження уваги на чому-небудь і для переконання співбесідника сприймати висловлене саме так. — Так, справді, просто й, коли хочеш,— доцільно (Іван Ле); [Петро:] Коли хоч, Галю, то не без правди і в річах [речах] Луки Семеновича (Панас Мирний); — Ваш голос мені аж ніби знайомий. А я Лук’янів син — Данило, коли хочете (П. Панч).

скі́льки хо́чеш (хоч, хо́четься). Вдосталь. Та не було, видно, ще ні в Антанти, ні в самого чорта таких снарядів, які могли б видовбати хлопців із схованої рідної землі, з портових підвалів та погребів! Бий, сади собі, скільки хочеш, коли снарядів не жалко! (О. Гончар); Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти… (П. Грабовський); — Дивуєтесь, може, чому мені така фантазія прийшла в голову? Ну, дивуйтеся собі скільки хочеться (Г. Хоткевич).

хо́чеш не хо́чеш. Незалежно від чийогось бажання, через певні обставини; мимоволі. Трапилося так, що під самим Фастовом обломилася карета і, хочеш не хочеш, довелося заїхати до схизмата (П. Панч). хотя́ не хотя́, заст. Хотя не хотя велика сила росіян переймалася культурою і цивілізацією поляків (О. Кониський).

чого́ [ті́льки] душа́ бажа́є (хо́че, пра́гне і т. ін.) / забажа́є (захо́че, запра́гне і т. ін.). 1. У достатній кількості, доволі. Нічого Бога гнівити, досі ми гаразд малися. Було всього, чого тільки душа багла (І. Чендей); Все йому [Федорові] є, чого душа забажає (Панас Мирний).

2. Те, до чого хто-небудь має потяг або чого хоче досягти. Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Леся Українка).

чого́ [ті́льки] душа́ бажа́є (хо́че, пра́гне і т. ін.) / забажа́є (захо́че, запра́гне і т. ін.). 1. У достатній кількості, доволі. Нічого Бога гнівити, досі ми гаразд малися. Було всього, чого тільки душа багла (І. Чендей); Все йому [Федорові] є, чого душа забажає (Панас Мирний).

2. Те, до чого хто-небудь має потяг або чого хоче досягти. Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Леся Українка).

що хо́чеш (хоче́ться). Абсолютно все; усе без винятку. Ми тут з тобою одні! Можемо виробляти, що хочеш! Свистіти, співати! (О. Гончар).

як собі́ хо́чеш (хо́чете, хо́чте). Незважаючи ні на що. — От, тату, дали мені жінку, тепер візьміть її собі, бо я з нею не житиму. — Чому ж це так?..— Як собі хочете, а ми вкупі не будемо… (М. Коцюбинський); — Головний приз буде мій, це вже як собі хочте (О. Гончар).

як собі́ хо́чеш (хо́чете, хо́чте). Незважаючи ні на що. — От, тату, дали мені жінку, тепер візьміть її собі, бо я з нею не житиму. — Чому ж це так?..— Як собі хочете, а ми вкупі не будемо… (М. Коцюбинський); — Головний приз буде мій, це вже як собі хочте (О. Гончар).

як собі́ хо́чеш (хо́чете, хо́чте). Незважаючи ні на що. — От, тату, дали мені жінку, тепер візьміть її собі, бо я з нею не житиму. — Чому ж це так?..— Як собі хочете, а ми вкупі не будемо… (М. Коцюбинський); — Головний приз буде мій, це вже як собі хочте (О. Гончар).

Джерело: https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8

Ілюстрації

%D0%A5%D0%BE%D1%821.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

.

Це цікаво!

Джерело:

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 87. Джерело: http://sum.in.ua/s/bazhatysja

Словник синонімів © Synonimy 2021 Джерело: https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8

uk.WorldwideDictionary.orgВсесвітній словник української мови Джерело: https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут, слова 2021}}