|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''На-по́ступі, '''''нар. ''Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. ''Тут косовиця заходе, а жінка напоступі, треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. ''Павлоград. у. | | '''На-по́ступі, '''''нар. ''Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. ''Тут косовиця заходе, а жінка напоступі, треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. ''Павлоград. у. |
| | [[Категорія:На]] | | [[Категорія:На]] |
| − | | + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і |
| − | 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Панас Мирний, III, 1954, 75); Тиха, беззвучна, легким поступом кішки, поволі пливла над Поліссям ніч (Василь Козаченко, Зол. грамота, 1939, 80);
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} |
| − | // Урок. Певні і міцні були його [робітника] всі поступи. На нього глядючи [глядячи], йшов я німо, мов у сні (Іван Франко, XIII, 1954, 130).
| + | |
| − | ♦ На кожному (кожнім) поступі, діал. — те саме, що На кожному (кожнім) кроці (див. крок). На кожнім поступі життя змагалось зі смертю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 183).
| + | |
| − | 2. чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. Вічний революцьонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер (Іван Франко, X. 1954, 7); Добре в нас переложене [перекладене] слово прогрес словом поступ, котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес теж не вийшло з ужитку (Володимир Самійленко, II, 1958, 372); — Невже ви не вірите в людство, в поступ, в культуру? (Юрій Смолич, I, 1958, 70); Комуністична партія і її Ленінський Центральний Комітет розробили програму дальшого поступу Радянського Союзу вперед по шляху до комунізму (Радянська Україна, 17.I 1959, 2); Соціальний поступ;
| + | |
| − | // Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Вони [молоді москвофіли] кажуть, що тепер у відносинах з народом будуть триматись народної, нашої мови (для них се вже поступ чималий) (Леся Українка, V, 1956, 49); Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 6); Не можемо забувати, що досягнення прийшли не одразу, що шляхи до ясності не були прямими, що кожний поступ літературознавства спирався на попередній досвід (Радянське літературознавство, 4, 1967, 76).
| + | |
| − | Робити (зробити) поступи, діал. — досягати вищого ступеню розвитку, певних успіхів і т. ін. Хороба зробила такі поступи, що прикликаний четвертого дня лікар міг тільки ствердити, що його наука не придасться тут ні на що (Іван Франко, VI, 1951, 167); — Зробили твої відносини до неї які поступи до певності? — спитав я його (Ольга Кобилянська, III, 1956, 149).
| + | |
