Відмінності між версіями «Задумуватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Задумуватися, -муюся, -єшся, '''сов. в. '''заду́матися, -маюся, -єшся, '''''гл. ''Задумываться, за...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Задумуватися, -муюся, -єшся, '''сов. в. '''заду́матися, -маюся, -єшся, '''''гл. ''Задумываться, задуматься. ''Задумавсь, як собака в човні. ''Ном. ''Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. ''МВ. II. 16.  
+
'''Задумуватися, -муюся, -єшся, '''сов. в. '''заду́матися, -маюся, -єшся, '''''гл.
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЗАДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
 +
 
 +
1. Зосереджено думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь. Він почав задумуватися над становищем Регіни (Іван Франко, VI, 1951, 263); Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 193); Івась задумався, чи йти йому, чи ні (Панас Мирний, I, 1954, 245); — Цікаво, хто вони? — задумалась Шура. — Може, серед них лежать саме ті, що зачинали війну..? (Олесь Гончар, III, 1959, 419);
 +
//  безос. — І нащо цьому Гнату задумалось кат зна якого агітатора привозити? — дивується хтось у сінях (Михайло Стельмах, I, 1962, 373);
 +
//  Впадати, поринати в задуму, роздуми. — Не задумуйсь, дочко, заздалегідь! Тобі саме гулять та співати, та танець виводить, а не думи думать (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 320); Дивувалась [мати], що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває; Замість Гриця, задумавшись, Петруся співає (Тарас Шевченко, I, 1963, .151);  * Образно. Тут очерет, латаття, оситняк. Вода спинилась — не біжить, не рине, Задумалася (Максим Рильський, II, 1960, 118). Не задумуючись — не вагаючись, рішуче. Яру не можна було обійти, все рівно треба перебратися, і Тимко, не задумуючись, плигнув униз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467).
 +
 
 +
2. тільки недок. Пас. до задумувати 1.
 +
 
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Заду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Задумавсь, як собака в човні. Ном. Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. МВ. ІІ. 16.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}
 +
 
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Версія за 20:08, 7 листопада 2021

Задумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Зосереджено думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь. Він почав задумуватися над становищем Регіни (Іван Франко, VI, 1951, 263); Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 193); Івась задумався, чи йти йому, чи ні (Панас Мирний, I, 1954, 245); — Цікаво, хто вони? — задумалась Шура. — Може, серед них лежать саме ті, що зачинали війну..? (Олесь Гончар, III, 1959, 419); // безос. — І нащо цьому Гнату задумалось кат зна якого агітатора привозити? — дивується хтось у сінях (Михайло Стельмах, I, 1962, 373); // Впадати, поринати в задуму, роздуми. — Не задумуйсь, дочко, заздалегідь! Тобі саме гулять та співати, та танець виводить, а не думи думать (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 320); Дивувалась [мати], що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває; Замість Гриця, задумавшись, Петруся співає (Тарас Шевченко, I, 1963, .151); * Образно. Тут очерет, латаття, оситняк. Вода спинилась — не біжить, не рине, Задумалася (Максим Рильський, II, 1960, 118). Не задумуючись — не вагаючись, рішуче. Яру не можна було обійти, все рівно треба перебратися, і Тимко, не задумуючись, плигнув униз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467).

2. тільки недок. Пас. до задумувати 1.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Заду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Задумавсь, як собака в човні. Ном. Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. МВ. ІІ. 16.

Ілюстрації

Прямець.PNG Прямець1.png Прямець2.png

Медіа