Відмінності між версіями «Звіриний»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| Jq5wSCZ12fM}} |
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Версія за 18:28, 7 листопада 2021
Звіриний, -а, -е. З. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗВІРЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до звір 1. Напружений слух ловив, здавалося, якесь незвичайне сопіння і м'яку ходу звіриних лап (Олесь Донченко, II, 1956, 41); Ніби нікого немає і всередині зимівлі. Ні, є або в усякому разі хтось був: ось звірині шкіри на стіні, ось мисливське знаряддя (Олександр Довженко, I, 1958, 104); Він же [ворог], уникаючи бою і поспішно відступаючи, ще більше притягував і дратував, як дратують мисливця свіжі звірині сліди (Олесь Гончар, III, 1959, 75); Над ворогом літаючи було я любувавсь, як б'ють артилеристи, звірине розриваючи кубло (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 154); // Власт. звірові (див. звір 11). І від цього погляду, якогось ненаситного й звіриного, Тасі ставало моторошно (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 146). ▲ Звіриний стиль (орнамент) — умовна назва стилю чи орнаменту, для якого характерним є зображення тварин.
2. перен. Жорстокий, лютий. Темпи економічного розвитку Радянської країни викликають захоплення у наших друзів.. і звірину злобу й страх у наших ворогів (Комуніст України, 11, 1962, 3); // Надмірний, дуже великий. Кращі твори Ф. Потушняка.. сповнені гнівного осуду звіриної жадоби збагачення (Радянське літературознавство, 11, 1965, 16).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ілюстрації
|
|
|
