Відмінності між версіями «Би»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Би,''' сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала.'' Нп. ''Дурним би назвали, од себе прогнали.'' Шевч. ''Як би він не лях, то не звав би ся Стасем.'' Литин. у.''' Би б.''' Былъ бы. ''Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов?'' Рудч. Ск. І. 85. '''Би-м.''' Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. ''Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь.'' Ном. № 2806. ''Дала би-м білу ручку, та нема кому.'' Чуб. V. 1.'' Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать.'' Федьк. І. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — '''би-сь.''' ''Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку.'' Федьк. Для 1-го лица мн. ч. '''би-сьмо:''' для 2-го лица мн. ч. '''би-сьте.''' 2) Сз. Дабы, что-бы. ''І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.'' Федьк. І. 3.
+
 
  
 
[[Категорія:Би]]
 
[[Категорія:Би]]
  
 +
==Словник Грінченка==
 +
Би сокращ. б.
 +
 +
1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Н. п. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? Рудч. Ск. І. 85. Би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Чуб. V. 1. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Федьк. І. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Федьк. Для 1-го лица мн. ч. Би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте.
 +
 +
2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали. Федьк. І. 3.
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
−
==Ілюстрації==
+
===[http://sum.in.ua/s/by Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
БИ, після голосного Б, частка
−
|- valign="top"
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Тарас Шевченко, I, 1951, 37); — Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано (Микола Бажан, I, 1946, 232).
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
2. Уживається для означення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом. Тільки й на думці, що Павло; як би то хутче побачитись! (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Красо моя молодая, Горенько з тобою! Жить би, жить та.. красотою Людей веселити. Так же ні (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); — Ей, чи ж били? — Ні, не били, — панночка блідо всміхнулась, — а нехай би вже ліпше били... (Леся Українка, III, 1952, 633); — Вам би милосердною сестрою бути, — кволо промовив він Шовкунові (Олесь Гончар, III, 1959, 213).
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
−
|}
+
3. Уживається при дієслівних формах для виразу у ввічливій, м'якій формі прохання, пропозиції. — А я, бач, і прийшов попрохати, чи не позичив би ти мені катеринку?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); [Поліксена:] Пождав би ти безмісячної ночі (Леся Українка, II, 1951, 271); — Ти почав би ще, як дівчина, вінок собі з того зілля плести, — сміялися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 63).
 +
 
 +
4. Розмовне Уживається у знач. мов, немов, ніби, буцімто. — А справді: що це воно [земство], Василь Васильович? — питає голова писаря. — Та кажуть би то, нова якась управа... (Панас Мирний, II, 1954, 267).
 +
 
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
* [http://pravila-uk-mova.com.ua/index/chastka/0-19 Частка]
 +
* [https://sites.google.com/site/ukrainianlanguage333aa/sluzbovi-castini-movi Службові частини мови]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 55.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
[http://sum.in.ua/s/by Словник української мови: в 11 томах. Том 1, 1970. Стор. 165.]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 13:47, 7 листопада 2021


Словник Грінченка

Би сокращ. б.

1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Н. п. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? Рудч. Ск. І. 85. Би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Чуб. V. 1. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Федьк. І. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Федьк. Для 1-го лица мн. ч. Би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте.

2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали. Федьк. І. 3.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БИ, після голосного Б, частка

1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Тарас Шевченко, I, 1951, 37); — Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано (Микола Бажан, I, 1946, 232).

2. Уживається для означення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом. Тільки й на думці, що Павло; як би то хутче побачитись! (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Красо моя молодая, Горенько з тобою! Жить би, жить та.. красотою Людей веселити. Так же ні (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); — Ей, чи ж били? — Ні, не били, — панночка блідо всміхнулась, — а нехай би вже ліпше били... (Леся Українка, III, 1952, 633); — Вам би милосердною сестрою бути, — кволо промовив він Шовкунові (Олесь Гончар, III, 1959, 213).

3. Уживається при дієслівних формах для виразу у ввічливій, м'якій формі прохання, пропозиції. — А я, бач, і прийшов попрохати, чи не позичив би ти мені катеринку?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); [Поліксена:] Пождав би ти безмісячної ночі (Леся Українка, II, 1951, 271); — Ти почав би ще, як дівчина, вінок собі з того зілля плести, — сміялися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 63).

4. Розмовне Уживається у знач. мов, немов, ніби, буцімто. — А справді: що це воно [земство], Василь Васильович? — питає голова писаря. — Та кажуть би то, нова якась управа... (Панас Мирний, II, 1954, 267).


Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 55.

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 томах. Том 1, 1970. Стор. 165.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Би&oldid=330320