Відмінності між версіями «Смолоскип»
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 23:22, 6 листопада 2021
Смолоскип, -па, м. Факелъ. В гордім замку на подвірї смолоскипи запаляли. Федьк. І. 123.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СМОЛОСКИ́П, а, чол. Переносний світильник звичайно у вигляді палиці з намотаним на кінці просмоленим клоччям для освітлення, підпалювання і т. ін. чого-небудь; факел. Спальня в замку Гостомисла. Ніч. При дверях два хлопці зі смолоскипами (Іван Франко, IX, 1952, 248); Юрко високо тримав смолоскип, освітлюючи похмуре склепіння (Олесь Донченко, IV, 1957, 549); Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 55); * Образно. Перестало битись серце Лумумби, але смолоскип, який він запалив, палахкотить під вітром свободи, що гуляє над просторами Африки (Радянська Україна, 17.I 1962, 4); * У порівняннях. Підпалене ворогом місто горіло, як велетенський смолоскип (Яків Качура, Вибр., 1953, 400); Висушена за літо гарячим сонцем солома, дерево спалахували, як порох; смолоскипами палали хати, хліви (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 23).
[1]
Смолоскип, па, м. Факелъ. В гордім замку на подвірї смолоскипи запаляли. Федьк. І. 123.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 159.
смолоски́п — старовинний переносний світильник, звичайно у вигляді палиці з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що використовується для освітлення, підпалювання. Спальня в замку Гостромисла. Ніч. При дверях два хлопці зі смолоскипами (І. Франко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 556.