Відмінності між версіями «Зранку»
(Створена сторінка: '''Зранку, зрання, '''''нар. ''= '''Зрана. '''''Приходили люди зранку. ''Рудч. Ск. II. 168. ''Орав же я зра...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зранку, зрання, '''''нар. ''= '''Зрана. '''''Приходили люди зранку. ''Рудч. Ск. II. 168. ''Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. ''Чуб. V. 157. | '''Зранку, зрання, '''''нар. ''= '''Зрана. '''''Приходили люди зранку. ''Рудч. Ск. II. 168. ''Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. ''Чуб. V. 157. | ||
[[Категорія:Зр]] | [[Категорія:Зр]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ЗРА́НКУ''', присл. | ||
+ | |||
+ | '''1.''' У ранковий час; вранці. ''[Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих'' (Марко Кропивницький, II, 1958, 160); ''Невеличкий, старий пароплав, на який Леся сіла в Києві зранку, прибув до Канева надвечір'' (Микола Олійник, Леся, 1960, 189). | ||
+ | |||
+ | '''2.''' З ранкового часу, з самого ранку. ''Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв'' (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 167); ''— Петре Петровичу, — сказав він учителю, — ось місця собі зранку не знаходжу'' (Юрій Яновський, II, 1954, 114). ''Зранку стояв темрявий день. Над санаторієм проходили дощі''. (М. Хвильовий). | ||
+ | |||
+ | ===[https://goroh.pp.ua Онлайн-бібліотека словників української мови "ГОРОХ"]=== | ||
+ | '''ЗРА́НКУ''' присл. | ||
+ | |||
+ | '''1.''' На початку дня. ''Наступного дня зранку посеред замкового подвір'я простелив Олелько ряднину, поклав собі межи ніг гуску і заходився її скубати.'' (Ю. Винничук); ''Хтось .. повертав голову до ярів, де вже зранку починалося татакання кулеметів.'' (П. Загребельний) | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зранку1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зранку2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зранку3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| iVHlAMweMOY}} | ||
+ | {{#ev:youtube| uYwHbgv3ii4}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Ранок]==== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 21:16, 6 листопада 2021
Зранку, зрання, нар. = Зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗРА́НКУ, присл.
1. У ранковий час; вранці. [Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих (Марко Кропивницький, II, 1958, 160); Невеличкий, старий пароплав, на який Леся сіла в Києві зранку, прибув до Канева надвечір (Микола Олійник, Леся, 1960, 189).
2. З ранкового часу, з самого ранку. Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 167); — Петре Петровичу, — сказав він учителю, — ось місця собі зранку не знаходжу (Юрій Яновський, II, 1954, 114). Зранку стояв темрявий день. Над санаторієм проходили дощі. (М. Хвильовий).
Онлайн-бібліотека словників української мови "ГОРОХ"
ЗРА́НКУ присл.
1. На початку дня. Наступного дня зранку посеред замкового подвір'я простелив Олелько ряднину, поклав собі межи ніг гуску і заходився її скубати. (Ю. Винничук); Хтось .. повертав голову до ярів, де вже зранку починалося татакання кулеметів. (П. Загребельний)