Відмінності між версіями «Скарбовий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Скарбовий, -а, -е. '''Казенный. Ном. № 1285. ''Скарбові гроші. ''Левиц. Пов. 3. ''Скарбові люде. ''К. ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Скарбовий, -а, -е. '''Казенный. Ном. № 1285. ''Скарбові гроші. ''Левиц. Пов. 3. ''Скарбові люде. ''К. ЦН. 227. ''А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? ''Лукаш.  
 
'''Скарбовий, -а, -е. '''Казенный. Ном. № 1285. ''Скарбові гроші. ''Левиц. Пов. 3. ''Скарбові люде. ''К. ЦН. 227. ''А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? ''Лукаш.  
 
[[Категорія:Ск]]
 
[[Категорія:Ск]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
СКАРБО́ВИ́Й, бва, бве, заст.
 +
 +
1. Який належить державній скарбниці, стосується її. — Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (Нечуй-Левицький, V, 1966, 253); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (Іван Франко, VI, 1951, 153);
 +
//  у знач. ім. скарбовий, бового, чол. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. У Молочках на фільварку Зробили це диво, Змовилися всі скарбові В забастовку живо! (Українські народні думи.., 1955, 316);
 +
//  у знач. ім. скарбовий, бового, чол. Те саме, що скарбник 2. — Дослужився неборака — ні хліба, ні табаки... Сам надголодь ходжу, як і всі. Перевівся й кінь зо мною. Фуражу ні від хазяїна, ні від скарбового (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 217).
 +
Скарбові селяни — селяни, що жили на землях, які належали державній скарбниці, державі.
 +
 +
2. Прикм. до скарб 7. По другий бік яру, на горі, між зеленими житами, стояла скарбова клуня, кошари (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); На широкому скарбовому дворі — стягнене з селян добро: поламані плуги, дрібні машини (Яків Качура, II, 1958, 304);
 +
//  рідко. Багатий. Хоч не яке там скарбове [господарство], — можна б йому ціну скласти, — та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Марко Вовчок, I, 1955, 310).
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
СКАРБО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст.
 +
 +
1. Який належить державній скарбниці, стосується її. — Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (Н.-Лев., V, 1966, 253); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (Фр., VI, 1951, 153); // у знач. ім. скарбо́ви́й, бо́во́го, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. У Молочках на фільварку Зробили це диво, Змовилися всі скарбові В забастовку живо! (Укр.. думи.., 1955, 316); // у знач. ім. скарбо́ви́й, бо́во́го, ч. Те саме, що скарбни́к 2. — Дослужився неборака — ні хліба, ні табаки… Сам надголодь ходжу, як і всі. Перевівся й кінь зо мною. Фуражу ні від хазяїна, ні від скарбового (Добр., Очак. розмир, 1965, 217).
 +
 +
Скарбо́ві́ селя́ни — селяни, що жили на землях, які належали державній скарбниці, державі.
 +
 +
2. Прикм. до скарб 7. По другий бік яру, на горі, між зеленими житами, стояла скарбова клуня, кошари (Н.-Лев., І, 1956, 150); На широкому скарбовому дворі — стягнене з селян добро: поламані плуги, дрібні машини (Кач., II, 1958, 304); // рідко. Багатий. Хоч не яке там скарбове [господарство],— можна б йому ціну скласти,— та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Вовчок, І, 1955, 310).
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
1скарбовий — Скарбовий: казенний [IV] скарбова дирекція: дирекція фінансового відділу в колишній Австрії [III] який належить державній скарбниці, стосується її [47] …
 +
 +
Толковый украинский словарь
 +
 +
2скарбовий — о/ва/, о/ве/, заст. 1) Який належить державній скарбниці, стосується її. || у знач. ім. скарбо/ви/й, бо/во/го, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. || у знач. ім. скарбо/ви/й, бо/во/го, ч. Те саме, що …
 +
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
3скарбовий — прикметник рідко …
 +
 +
Орфографічний словник української мови
 +
 +
4скарбовий — ва, ве, Рс. Державний; це, що нележить касі держави …
 +
 +
Словник лемківскої говірки
 +
 +
5скарбний — а/, е/. Те саме, що скарбовий …
 +
 +
Український тлумачний словник
 +
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| watch?v=Xe-znliLpGQ}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[https://www.youtube.com/watch?v=Xe-znliLpGQ]===
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Версія за 21:02, 6 листопада 2021

Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКАРБО́ВИ́Й, бва, бве, заст.

1. Який належить державній скарбниці, стосується її. — Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (Нечуй-Левицький, V, 1966, 253); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (Іван Франко, VI, 1951, 153); // у знач. ім. скарбовий, бового, чол. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. У Молочках на фільварку Зробили це диво, Змовилися всі скарбові В забастовку живо! (Українські народні думи.., 1955, 316); // у знач. ім. скарбовий, бового, чол. Те саме, що скарбник 2. — Дослужився неборака — ні хліба, ні табаки... Сам надголодь ходжу, як і всі. Перевівся й кінь зо мною. Фуражу ні від хазяїна, ні від скарбового (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 217). 

Скарбові селяни — селяни, що жили на землях, які належали державній скарбниці, державі.

2. Прикм. до скарб 7. По другий бік яру, на горі, між зеленими житами, стояла скарбова клуня, кошари (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); На широкому скарбовому дворі — стягнене з селян добро: поламані плуги, дрібні машини (Яків Качура, II, 1958, 304); // рідко. Багатий. Хоч не яке там скарбове [господарство], — можна б йому ціну скласти, — та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Марко Вовчок, I, 1955, 310).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКАРБО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст.

1. Який належить державній скарбниці, стосується її. — Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (Н.-Лев., V, 1966, 253); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (Фр., VI, 1951, 153); // у знач. ім. скарбо́ви́й, бо́во́го, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. У Молочках на фільварку Зробили це диво, Змовилися всі скарбові В забастовку живо! (Укр.. думи.., 1955, 316); // у знач. ім. скарбо́ви́й, бо́во́го, ч. Те саме, що скарбни́к 2. — Дослужився неборака — ні хліба, ні табаки… Сам надголодь ходжу, як і всі. Перевівся й кінь зо мною. Фуражу ні від хазяїна, ні від скарбового (Добр., Очак. розмир, 1965, 217).

Скарбо́ві́ селя́ни — селяни, що жили на землях, які належали державній скарбниці, державі.

2. Прикм. до скарб 7. По другий бік яру, на горі, між зеленими житами, стояла скарбова клуня, кошари (Н.-Лев., І, 1956, 150); На широкому скарбовому дворі — стягнене з селян добро: поламані плуги, дрібні машини (Кач., II, 1958, 304); // рідко. Багатий. Хоч не яке там скарбове [господарство],— можна б йому ціну скласти,— та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Вовчок, І, 1955, 310).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1скарбовий — Скарбовий: казенний [IV] скарбова дирекція: дирекція фінансового відділу в колишній Австрії [III] який належить державній скарбниці, стосується її [47] …

Толковый украинский словарь

2скарбовий — о/ва/, о/ве/, заст. 1) Який належить державній скарбниці, стосується її. || у знач. ім. скарбо/ви/й, бо/во/го, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. || у знач. ім. скарбо/ви/й, бо/во/го, ч. Те саме, що …

Український тлумачний словник

3скарбовий — прикметник рідко …

Орфографічний словник української мови

4скарбовий — ва, ве, Рс. Державний; це, що нележить касі держави …

Словник лемківскої говірки

5скарбний — а/, е/. Те саме, що скарбовий …

Український тлумачний словник


Медіа

Цікаві факти

[1]

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[2]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Скарбовий&oldid=329972