Відмінності між версіями «Лущак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Горіх.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Горіх.jpg |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Горіх2.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Горіх2.jpg |x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Горіх3.jpg |x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:57, 5 листопада 2021
Лущак, -ка, м. Вилущений горіх.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИ́ЛУЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вилущити 1. Йому [коневі] давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, I, 1954, 83); Воляча сила вкладена в його руки: застукає когось на шкоді, свисне кулаком поміж щелепи, і вилущені зуби вилітають на землю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 298).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Луща́к, -ка, м. Вилущений горіх. Вх. Лем. 433.