Відмінності між версіями «Коріння»

Поточна версія на 00:46, 5 листопада 2021

Словник Бориса Грінченка

Корі́ння, -ня [ко^ур‛і́н`:а], м. соб.

1)Коренья.

• На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума.
• В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР.

2)Пряности. Желех. Ум. Коріннячко.

• Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Збірн. до корінь

• Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188);
• Масна земля оживляла коріння, гнала по стовбурах соки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60);
• Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189);
• — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43).

2. Коренеплоди, що уживають зі стравами, напоями; прянощі.

• Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224);
• М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50).

Словник синонімів

корінь (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); кореневище (перев. корінь багаторічних трав’янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн.; хвіст (у коренеплоді).

• Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Т. Шевченко);
• Під шинами ще шипить волога земля і оголені рожеві корінці молодої трави (М. Стельмах);
• Зміями в’ються жмути засохлого коріння живих колись дерев (Г. Хоткевич);
• Хвіст морквини.

прянощі [пряність рідше] (рослини, що використовуються як приправа до їжі); коріння (коренеплоди).

• Замовляв [обід] Кошарний. Коньячок.., шашлик по-карськи: гранчасті шматки баранячого м’яса, засмажені до червоності, прошпиговані прянощами й збризнуті помідорним соком (П. Загребельний);
• В клуні пішов дух вареної горілки, меду, перцю та усякого коріння (І. Нечуй-Левицький).

Термін коріння також уживають, маючи на увазі своє походження чи основу чогось.

Фразеологізми

вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь.

• І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати” (М. Стельмах);
• Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням... (А. Дімаров);

// тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось.

• — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар).

доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння) Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть.

• Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко).

пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь) в що, в чому.

1) Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь.

• Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак);
• Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко);
• Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей).

2) Стати постійним; надійно, міцно утвердитися.

• Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко);
• Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний);
• пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).

сяга́ти [свої́м] корі́нням куди. Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови.

• Історія східних слов’ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Кетрін Винник

• Голівудська акторка, пластунка Кетрін Винник має українське коріння. Онучка українського січового стрільця знялась в близько 20-ти успішних стрічках та серіалах виробництва "Paramount Pictures". В дитинстві, в рідному Торонто займалася в "Пласті", щонеділі ходила в тамтешню українську школу імені Цьопи Паліїв та відвідувала греко-католицьку церкву. Згодом захопилася східними єдиноборствами, де досягла неабияких результатів, отримавши чорний пояс з карате і тхеквондо. У 2002 році Кетрін Винник отримала премію "Найкраща актриса" на Нью-Йоркському міжнародному незалежному кіно та відео фестивалі ("Short Film Award" New York International Independent Film & Video Festival ) за роль у короткометражці "Daddy's Little Girl" ("Татова донечка").

• Різома (фр. rhizome — «кореневище») - форма коріння, що не має центрального підземного стрижня. А також філософська концепція, своєрідна метафора освоєння світу за однойменною працею «Різома» (1976) філософа Жиля Дельоза та психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Дельоз і Ґваттарі виділяють два типи культури: «деревну» та «кореневища». Перший тип культури уособлює класичні зразки. У графічному зображенні, фотографії, копії відбивається світ. Втіленням «деревного» художнього світу слугує книга. На разі, дослідникипереконані, що "духу сучасності більш відповідає інший тип культури та протиставляють хаотичне переплетення частин різоми, кожна з яких знаходиться у власному контакті з оточуючим середовищем, принципу структурної впорядкованості та ієрархічності. Різоматична культура втілює нелінійний тип естетичних зв’язків – усі її точки пов’язані між собою, але ці зв’язки множинні, безструктурні, заплутані". Отже, книга власне стає картиною світу. Культура «різоми» символізує народження нового типу читання: «головним для читача стане не зрозуміти зміст книги, а користуватися нею як механізмом, експериментувати з нею»

Баньян - дерево з найбільшою у світі площею крони

• Не у всіх рослин коріння росте в ґрунті. У деяких тропічних видів воно звисає і вбирає вологу безпосередньо з повітря.

.

Див. також

Корінь

Коренеплоди

Раїса Кириченко "Сік землі"

Джерела та література

«Словарь української мови» Бориса Грінченка

Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)

Всесвітній словник української мови

[1]

Збірка словників

Зовнішні посилання