Відмінності між версіями «Рип»
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | РИП 1, у, чол. Різкий звук, що виникає від тертя предмета або його частин чи деталей об щось інше. Почувся брязкіт шпор, рип чобіт (Панас Мирний, I, 1954, 353); Сьогодні, перед світанком, Андрія розбудив рип сінешніх дверей (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 146); | ||
+ | // Звук, який видають деркачі, снігурі та деякі інші птахи; | ||
+ | // Різкий, неприємний звук у голосі людини. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | РИП 2, РИП-РИП, виг. | ||
+ | |||
+ | 1. Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. Аж ось... рип! .. хтось увійшов у хату... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 164); — Зараз дійдемо до великого каменя, повернем до лісу, — говорить Марія і прислухається. «Рип-рип» — доганяє нас рипіння солдатських чобіт (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 184). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Уживається як присудок за знач. рипнути. То було ніколи й не загляне в нашу хату..; а це колись одного дня, ні сіло ні впало, Параска рип нашими сінешніми дверима! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); — Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Rup04112021.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Rupit04112021.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | == | + | {{#ev:youtube|UtSj98k6xrE}} |
+ | |||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | |||
+ | Рип 1, y, pers. A sharp sound caused by the friction of an object or its parts or parts against something else. There was a rattle of spurs, a squeak of boots (Panas Mirnyi, I, 1954, 353); Today, before dawn, Andriy was awakened by the rumble of the blue door (Dmytro Bedzyk, Studeni Vody, 1959, 146); | ||
+ | // The sound made by woodpeckers, bullfinches and some other birds; | ||
+ | // A sharp, unpleasant sound in a person's voice. | ||
+ | |||
+ | Рип 2, vig. | ||
+ | |||
+ | 1. Sound imitation, which reproduces a sharp sound from the friction of something against something. That's it ... rip! .. someone entered the house ... (Kvitka-Osnovyanenko, II, 1956, 164); - Now we will reach a big stone, we will return to wood, - Maria speaks and listens. "Rip-rip" - catches us with the squeak of soldiers' boots (Igor Muratov, Bukovynian Tale, 1959, 184). | ||
+ | |||
+ | 2. size. Used as a predicate for meaning. to squeak. It was never to look into our house ..; and it was once one day, neither the village nor the fall, Paraska rip our blue door! (Nechuy-Levytsky, II, 1956, 19); - When it is a rip gate: Circassians in hats come to the yard (Hryhoriy Tyutyunnyk, Vyr, 1964, 372). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ♦ За одним рипом — водночас, заразом. — Посидів би ще, Михею. — Ганна чекає.. — То й ми за одним рипом. — Мирон теж встає (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 100); З рипом — з труднощами, через силу. Інші дівчата входили в життя майстерні з скрипом, рипом, часто з сльозами й наріканнями (Іван Сенченко, Опов., 1959, 82); На рипу (рипах) — який при користуванні рипить. Василь уже сам, не питаючись нікого, заказав шевцеві чоботи, щоб і на одну ногу, і на рипу, і на високих підборах (Панас Мирний, IV, 1955, 117); А в Гната — сідло на рипах, кінь, як звір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 331). | ||
+ | |||
+ | Аж ось... рип! .. хтось увійшов у хату... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 164); — Зараз дійдемо до великого каменя, повернем до лісу, — говорить Марія і прислухається. «Рип-рип» — доганяє нас рипіння солдатських чобіт (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 184). | ||
+ | |||
+ | То було ніколи й не загляне в нашу хату..; а це колись одного дня, ні сіло ні впало, Параска рип нашими сінешніми дверима! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); — Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372). | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/Ryp | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 23:28, 4 листопада 2021
І. Рип, -пу, м. Скрипъ. Рип за рипом у хату старости. Рипи справляти. Часто отворять дверь. Чоботи, черевики на рипах. Сапоги, башмаки со скрипомъ. Чоботи на рипах ваксовані. Св. Л. 174.
ІІ. Рип! меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері рип! Г. Барв. 198. Чую рип! МВ. І. 111. Рип у хату. Левиц. І. 104.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РИП 1, у, чол. Різкий звук, що виникає від тертя предмета або його частин чи деталей об щось інше. Почувся брязкіт шпор, рип чобіт (Панас Мирний, I, 1954, 353); Сьогодні, перед світанком, Андрія розбудив рип сінешніх дверей (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 146); // Звук, який видають деркачі, снігурі та деякі інші птахи; // Різкий, неприємний звук у голосі людини.
РИП 2, РИП-РИП, виг.
1. Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. Аж ось... рип! .. хтось увійшов у хату... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 164); — Зараз дійдемо до великого каменя, повернем до лісу, — говорить Марія і прислухається. «Рип-рип» — доганяє нас рипіння солдатських чобіт (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 184).
2. розм. Уживається як присудок за знач. рипнути. То було ніколи й не загляне в нашу хату..; а це колись одного дня, ні сіло ні впало, Параска рип нашими сінешніми дверима! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); — Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Рип 1, y, pers. A sharp sound caused by the friction of an object or its parts or parts against something else. There was a rattle of spurs, a squeak of boots (Panas Mirnyi, I, 1954, 353); Today, before dawn, Andriy was awakened by the rumble of the blue door (Dmytro Bedzyk, Studeni Vody, 1959, 146); // The sound made by woodpeckers, bullfinches and some other birds; // A sharp, unpleasant sound in a person's voice.
Рип 2, vig.
1. Sound imitation, which reproduces a sharp sound from the friction of something against something. That's it ... rip! .. someone entered the house ... (Kvitka-Osnovyanenko, II, 1956, 164); - Now we will reach a big stone, we will return to wood, - Maria speaks and listens. "Rip-rip" - catches us with the squeak of soldiers' boots (Igor Muratov, Bukovynian Tale, 1959, 184).
2. size. Used as a predicate for meaning. to squeak. It was never to look into our house ..; and it was once one day, neither the village nor the fall, Paraska rip our blue door! (Nechuy-Levytsky, II, 1956, 19); - When it is a rip gate: Circassians in hats come to the yard (Hryhoriy Tyutyunnyk, Vyr, 1964, 372).
Джерела та література
♦ За одним рипом — водночас, заразом. — Посидів би ще, Михею. — Ганна чекає.. — То й ми за одним рипом. — Мирон теж встає (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 100); З рипом — з труднощами, через силу. Інші дівчата входили в життя майстерні з скрипом, рипом, часто з сльозами й наріканнями (Іван Сенченко, Опов., 1959, 82); На рипу (рипах) — який при користуванні рипить. Василь уже сам, не питаючись нікого, заказав шевцеві чоботи, щоб і на одну ногу, і на рипу, і на високих підборах (Панас Мирний, IV, 1955, 117); А в Гната — сідло на рипах, кінь, як звір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 331).
Аж ось... рип! .. хтось увійшов у хату... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 164); — Зараз дійдемо до великого каменя, повернем до лісу, — говорить Марія і прислухається. «Рип-рип» — доганяє нас рипіння солдатських чобіт (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 184).
То було ніколи й не загляне в нашу хату..; а це колись одного дня, ні сіло ні впало, Параска рип нашими сінешніми дверима! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); — Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372).