Відмінності між версіями «Скін»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 26: Рядок 26:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смерть22.jpeg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 15:55, 4 листопада 2021

Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ. Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани (Леся Українка, I, 1951, 318); До скону віків, рідко - назавжди, навіки, до віку. Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка, I, 1951, 307).


Сучасні словники

1) Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. 2) Кінець, завершення чогось. (з Тлумачного словника української мови)

Нове про смерть

Багато хто з нас уявляють собі смерть чимось на зразок сну. Голова наливається важкістю. Повіки тремтять і обережно закриваються. Останній подих — і все вимикається. По-своєму навіть приємно. На жаль, це занадто добре, щоб бути правдою.

Доктор Сем Парниа, глава відділу реанімації в медичному центрі Ленгона при Нью-Йоркському університеті, давно вивчає смерть. Він прийшов до висновку, що свідомість зберігається якийсь час після смерті. Кора головного мозку — мисляча його частина — випускає хвилі ще приблизно 20 секунд з моменту смерті.

Дослідження на лабораторних щурах виявили зростання мозкової активності безпосередньо після моменту смерті, що призводить до збудженого і сверхбдительного стану. Якщо такі стани виникають у людей, це доводить, що на ранніх стадіях смерті мозок залишається в повної свідомості. Заодно це пояснює, чому люди які пережили клінічну смерть іноді пам'ятають, що сталося, хоча були технічно мертві.

Життя після смерті

Життя після смерті існує. Ні, доказів загробного життя наука не знайшла. І скільки важить душа, теж не з'ясувала. Але наші гени живуть навіть після того, як ми помремо.

У дослідженні, опублікованому в журналі Open Biology, вивчалася експресія генів мертвих мишей і рибок-даніо.

Дослідники не знали, вона поступово знижується або припиняється відразу. І результати їх вразили. Більше тисячі генів після смерті активізувалися, причому в деяких випадках період активності тривав до чотирьох днів.

«Ми такого не очікували», — зізнався Пітер Ноубл, автор дослідження і професор мікробіології Вашингтонського університету. «Можете собі уявити: берете зразок через 24 години з моменту смерті, а число транскриптів взяло і збільшилася? Ось це несподіванка».

Експресія стосувалася стресу та імунітету, а також генів розвитку. На думку Ноубла і його співавторів, з цього випливає, що тіло «відключається поетапно», тобто хребетні організми вмирають поступово, а не одночасно.

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]] Смерть22.jpeg [[Зображення:|x140px]]

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання