Відмінності між версіями «Побережичка»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| − | ПО́ДІЛ, у, чол. | + | |
| + | '''''ПО́ДІЛ, у, чол.''''' | ||
1. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71). | 1. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71). | ||
| + | |||
2. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28); | 2. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28); | ||
| + | |||
// біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120). | // біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120). | ||
| + | |||
▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125). | ▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125). | ||
| + | |||
3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115). | 3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115). | ||
| + | |||
4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47). | 4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746. | ||
| − | ПОДІ́Л, долу, чол. | + | |
| + | '''''ПОДІ́Л, долу, чол.''''' | ||
| + | |||
1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21). | 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21). | ||
2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55); * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276). | 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55); * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276). | ||
| Рядок 29: | Рядок 37: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | [ | + | [https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ Старий Поділ] |
| − | [ | + | [https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html Про Поділ - Історична Довідка міста Києва] |
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський. | + | |
| + | '''Поді́л''' — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський. | ||
Версія за 19:48, 3 листопада 2021
Поділ
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПО́ДІЛ, у, чол. 1. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71).
2. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28);
// біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120).
▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125).
3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115).
4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
ПОДІ́Л, долу, чол.
1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21). 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55); * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
Фразеологічний словник української мови
<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53407/360083.html">ПОДІЛИТИ</a> не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. — Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер… Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок).
Ілюстрації
.png)
.jpg)
Див. також
Старий Поділ Про Поділ - Історична Довідка міста Києва
Цікаві факти
Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.
