Відмінності між версіями «Побережичка»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Поділ ''''' |
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | ПО́ДІЛ, у, чол. | ||
| + | 1. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71). | ||
| + | 2. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28); | ||
| + | // біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120). | ||
| + | ▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125). | ||
| + | 3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115). | ||
| + | 4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746. | ||
| + | ПОДІ́Л, долу, чол. | ||
| + | 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21). | ||
| + | 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55); * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746. | ||
| + | |||
| + | '''Фразеологічний словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53407/360083.html">ПОДІЛИТИ</a> | ||
| + | не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. — Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер… Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Файл:Podil031121.png|x140px]] | |
| − | + | [[Файл:Podil031121(3).png|x140px]] | |
| − | + | [[Файл:Podil031121(2).jpg|x140px]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Старий Поділ|https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ ]] | ||
| + | [[Про Поділ - Історична Довідка міста Києва|https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html ]] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський. | ||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 19:45, 3 листопада 2021
Поділ
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПО́ДІЛ, у, чол. 1. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71). 2. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28); // біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120). ▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125). 3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115). 4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746. ПОДІ́Л, долу, чол. 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21). 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55); * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
Фразеологічний словник української мови
<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53407/360083.html">ПОДІЛИТИ</a> не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. — Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер… Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок).
Ілюстрації
.png)
.jpg)
Див. також
https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html
Цікаві факти
Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.
