Відмінності між версіями «Риштування»
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштування1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштування2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштування2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштування3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштування3.jpg|x140px]] | ||
Версія за 00:15, 3 листопада 2021
Риштува́ння, -ня, с. 1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться. Ном. № 3603. 2) Постройка лѣсовъ. [[К==Сучасні словники==
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИШТО́ВАННЯ, РИШТУВА́ННЯ, я, сер. 1. буд. Тимчасове дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації і т. ін. Люди приставляли до стін риштовання (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 36); Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 95); Дерев'яне риштовання, яке щільно обліплювало стіни, здавалось кліткою, одягненою на будинок (Олесь Донченко, VI, 1957, 311); Він бував у Панорамі ще тоді, як її відбудовували, і потім, коли вже натягували полотна і ціла бригада художників малювала, повзаючи на стальних риштуваннях під високим склепінням (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 286); Цілий день вона носила цеглу і так налазилася по риштуваннях, що не могла триматися на ногах і спотикалася, як п'яна (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 73); * Образно. Роман [О. Копиленка] «Народжується місто».. — правдива книга про сміливих, самовідданих людей, які на риштованнях першої п'ятирічки показували зразки трудового героїзму (Історія української літератури, II, 1956, 136). 2. Тимчасовий дощаний настил на підвищенні; поміст. На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Олекса Стороженко, I, 1957, 370). 3. Тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні. — Як же там на війні? — Погано, Тимку... Людей убивають... А мене ось... — і Федот показав очима на біле риштування, на якому лежала загіпсована рука (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 348). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 547.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Риштування, -ня, с. 1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться. Ном. № 3603. 2) Постройка лѣсовъ.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РИШТУВА́ННЯ див. ришто́вання. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547. Риштування, ня, с. 1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться. Ном. № 3603. 2) Постройка лѣсовъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 18.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
риштовання риштува́ння, -я, с. 1) буд.Тимчасове дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації і т. ін. 2) Тимчасовий дощаний настил на підвищенні; поміст. 3) Тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
атегорія:Ри]]
