Відмінності між версіями «Хрестити»
(Створена сторінка: '''Хрестити, -щу, -стиш, '''''гл. ''1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. ''Хрестять л...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хрестити, -щу, -стиш, '''''гл. ''1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. ''Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. ''Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. ''Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. ''МВ. І. 97. | '''Хрестити, -щу, -стиш, '''''гл. ''1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. ''Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. ''Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. ''Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. ''МВ. І. 97. | ||
[[Категорія:Хр]] | [[Категорія:Хр]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш. | ||
| + | 1. недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким-небудь обряд хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Панас Мирний, I, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 35); | ||
| + | // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. — Знаю, що іде Христос по Русі, пригріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 57). | ||
| + | Хрестити ім'ям яким, заст. — давати ім'я при хрещенні, називати когось. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш. 1. недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким-небудь обряд Хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Мирний, І, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Н.-Лев., III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Вільде, Сестри.., 1958, 35); // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. — Знаю, що іде Христос по Русі, призріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Скл., Святослав, 1959, 57). | ||
| + | Хрести́ти ім’я́м яким, заст.— давати ім’я при хрещенні, називати когось. 2. недок., перех. і без додатка. Бути хрещеним батьком або хрещеною матір’ю в кого-небудь під час обряду хрещення. Вона в нього аж трьох діточок хрестила (Кв.-Осн., II, 1956, 82); Надвечір прийшов Грицько коваль, кум її,— він хрестив Івася (Мирний, І, 1954, 302); [Жінка:] Та ти ж ходив когось хрестить,— Невже ж для кума дорогого І з’їсти не знайшлось нічого?! (Олесь, Вибр., 1958, 447). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | • хрестити | ||
| + | 1) рел. ( здійснювати обряд хрещення) to baptize, to christen | ||
| + | 2) ( бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю) to be godfather or godmother | ||
| + | 3) ( зображувати знак хреста) to make a sign of the cross ( over), to cross | ||
| + | Українсько-англійський словник > хрестити | ||
| + | • хрестити | ||
| + | рел. | ||
| + | крести́ть | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: хрестити.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: хрестити2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: хрестити3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| pbpDIgN3lQg }} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:11, 2 листопада 2021
Хрестити, -щу, -стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. І. 97.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш. 1. недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким-небудь обряд хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Панас Мирний, I, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 35); // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. — Знаю, що іде Христос по Русі, пригріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 57).
Хрестити ім'ям яким, заст. — давати ім'я при хрещенні, називати когось.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ХРЕСТИ́ТИ, хрещу́, хре́стиш. 1. недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким-небудь обряд Хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Мирний, І, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Н.-Лев., III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Вільде, Сестри.., 1958, 35); // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. — Знаю, що іде Христос по Русі, призріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Скл., Святослав, 1959, 57). Хрести́ти ім’я́м яким, заст.— давати ім’я при хрещенні, називати когось. 2. недок., перех. і без додатка. Бути хрещеним батьком або хрещеною матір’ю в кого-небудь під час обряду хрещення. Вона в нього аж трьох діточок хрестила (Кв.-Осн., II, 1956, 82); Надвечір прийшов Грицько коваль, кум її,— він хрестив Івася (Мирний, І, 1954, 302); [Жінка:] Та ти ж ходив когось хрестить,— Невже ж для кума дорогого І з’їсти не знайшлось нічого?! (Олесь, Вибр., 1958, 447).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• хрестити 1) рел. ( здійснювати обряд хрещення) to baptize, to christen 2) ( бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю) to be godfather or godmother 3) ( зображувати знак хреста) to make a sign of the cross ( over), to cross Українсько-англійський словник > хрестити • хрестити рел. крести́ть
Ілюстрації
|
|
|
