Відмінності між версіями «Зливатися»

Поточна версія на 00:33, 2 листопада 2021

Злива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. злитися, зіллюся, зіллєшся, гл. 1) Сливаться, слиться вмѣстѣ. Ком. І. 50. Як оливо злилося, не здвигнеться. К. Іов. 94. 2) Обливаться, облиться.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.,злитися , зіллюся, зіллєшся і зіллятися, зіллюся, зіллєшся, рідко зілляюся, зілляєшся, док. 1. тільки 3 ос. Стікаючись до одного місця, з'єднуватися, змішуватися (про рідину). Івась усю дорогу плакав, піт, зливаючись з слізьми, обмивав його рожеве личко і туманив ясні очиці (Панас Мирний, I, 1954, 261); Дощові краплини зливались докупи і стікали струмочками по її щоках, по шиї (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 249); Дві кульки ртуті або дві краплі води зливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикаються одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); // З'єднуючись, утворювати один потік (про річки, струмки і т. ін.). Десь весна цвіте, Квітки цілуються з квітками, Сміється сонце золоте, Річки зливаються з річками (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 149); А далі розлилось Червоне море і розділилося по половині, і знов злилось докупи (Леся Українка, I, 1951, 256); В одне злились Донець і Дін (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 131). 2. перен. Об'єднуючися з ким-, чим-небудь, створювати одне ціле. Північна рівнинна зона Криму непомітно зливається з зоною передгір'я (Геологія України, 1959, 579); В одне — держава і народ зливаються у нас (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 326); Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить... (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 299); Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, ..дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил — усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185); З розвитком класового суспільства східнослов'янські племена злилися в єдину древньоруську народність (Історія української літератури, I, 1954, 25); // Дуже міцно, нерозривно зв'язуватися з ким-, чим-небудь або між собою. Веселі додому вертались Ми в свіжій вечірній імлі, І стомлені душі зливались З живою душею землі (Максим Рильський, I, 1960, 126); Добру половину сходу охопило незвичне тепле почуття єдності, коли людина розуміє, що її думки і почуття гармонійно зливаються з іншими (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 89); Нерозривно злилися в нашій соціалістичній дійсності розуміння партії і народу, партії і майбутнього, партії і щастя (Літературна газета, 11.III 1959, 2); З ніким у житті не годен я так зіллятись душею, як з нею [Наталкою] (Ольга Кобилянська, III, 1956, 162); // Змішуючись, роблячись невиразним, переставати розрізнятися (для зору, слуху і т. ін.). Біла матерія плаща зливалася з білим снігом, і людей тяжко було запримітити (Мирослав Ірчан, II, 1958, 220); Нічого не розрізниш, усе там [на березі] злилось, як у мареві, так далеко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 254); // розм. Складати ніби єдине ціле з ким-, чим-небудь, ставати неначе частиною когось, чогось. Василь сидів у своєму літаку, і в нього було таке враження, ніби він злився з машиною, що вона слухається не тільки його рухів, а навіть думок (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 265); Розвихрений, розбурханий, у той же час величний і прекрасний, Ілько Митрич стояв, мов зіллявся з тою прадавньою хатиною дідів, прадідів (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 41). 3. розм., рідко. Те саме, що обливатися. Його будили. Він лупав великими замутненими очима, сердито повертався на другий бік і на який час затихав. Але незабаром починав ізнову важко дихать, зливався потом (Степан Васильченко, II, 1959, 24); Чи невже ж і кращі мари Тяжко зіллються слізьми, Не розбивши туги-хмари (Павло Грабовський, I, 1959, 106). ♦ Слізьми злитися — осліпнути. Очі! очі! Нащо ви здалися, Чом ви змалку не висохли, Слізьми не злилися? (Тарас Шевченко, I, 1963, 239). 4. рідко. Литися, виливатися, стікати звідкись куди-небудь (про рідину). Над землею вирував західний вихор, якого ніхто не пам'ятав на Поліссі. Він ніс з собою дощі, які повінню зливалися на відталий сніг (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 694). 5. тільки недок. Пас. до зливати.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Злива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. злитися, зіллюся, зіллєшся, гл. 1) Сливаться, слиться вмѣстѣ. Ком. І. 50. Як оливо злилося, не здвигнеться. К. Іов. 94. 2) Обливаться, облиться.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗЛИ́ТИСЯ, зіллю́ся, зіллє́шся і ЗІЛЛЯ́ТИСЯ, зіллю́ся, зіллє́шся, рідко зілля́юся, зілля́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Стікаючись до одного місця, з’єднуватися, змішуватися (про рідину). Івась усю дорогу плакав, піт, зливаючись з слізьми, обмивав його рожеве личко і туманив ясні очиці (Мирний, І, 1954, 261); Дощові краплини зливались докупи і стікали струмочками по її щоках, по шиї (Гур., Життя.., 1954, 249); Дві кульки ртуті або дві краплі води зливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикаються одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); // З’єднуючись, утворювати один потік (про річки, струмки і т. ін.). Десь весна цвіте, Квітки цілуються з квітками, Сміється сонце золоте, Річки зливаються з річками (Олесь, Вибр., 1958, 149); А далі розлилось Червоне море і розділилося по половині, і знов злилось докупи (Л. Укр., І, 1951, 256); В одне злились Донець і Дін (Уп., Вірші.., 1957, 131). 2. перен. Об’єднуючися з ким-, чим-небудь, створювати одне ціле. Північна рівнинна зона Криму непомітно зливається з зоною передгір’я (Геол. Укр., 1959, 579); В одне — держава і народ зливаються у нас (Гонч., Вибр.,1959, 326); Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299); Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, ..дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил — усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків… (Коцюб., І, 1955, 185); З розвитком класового суспільства східнослов’янські племена злилися в єдину древньоруську народність (Іст. укр. літ., І, 1954, 25); // Дуже міцно, нерозривно зв’язуватися з ким-, чим-небудь або між собою. Веселі додому вертались Ми в свіжій вечірній імлі, І стомлені душі зливались З живою душею землі (Рильський, І, 1960, 126); Добру половину сходу охопило незвичне тепле почуття єдності, коли людина розуміє, що її думки і почуття гармонійно зливаються з іншими (Речм., Весн. грози, 1961, 89); Нерозривно злилися в нашій соціалістичній дійсності розуміння партії і народу, партії і майбутнього, партії і щастя (Літ. газ., 11.III 1959, 2); З ніким у житті не годен я так зіллятись душею, як з нею [Наталкою] (Коб., III, 1956, 162); // Змішуючись, роблячись невиразним, переставати розрізнятися (для зору, слуху і т. ін.). Біла матерія плаща зливалася з білим снігом, і людей тяжко було запримітити (Ірчан, II, 1958, 220); Нічого не розрізниш, усе там [на березі] злилось, як у мареві, так далеко (Гончар, Тронка, 1963, 254); // розм. Складати ніби єдине ціле з ким-, чим-небудь, ставати неначе частиною когось, чогось. Василь сидів у своєму літаку, і в нього було таке враження, ніби він злився з машиною, що вона слухається не тільки його рухів, а навіть думок (Собко, Зор. крила, 1950, 265); Розвихрений, розбурханий, у той же час величний і прекрасний, Ілько Митрич стояв, мов зіллявся з тою прадавньою хатиною дідів, прадідів (Чендей, Поєдинок, 1962, 41). 3. розм., рідко. Те саме, що облива́тися. Його будили. Він лупав великими замутненими очима, сердито повертався на другий бік і на який час затихав. Але незабаром починав ізнову важко дихать, зливався потом (Вас., II, 1959, 24); Чи невже ж і кращі мари Тяжко зіллються слізьми, Не розбивши туги-хмари (Граб., І, 1959, 106). ◊ Слізьми́ зли́тися — осліпнути. Очі! очі! Нащо ви здалися. Чом ви змалку не висохли. Слізьми не злилися? (Шевч., І, 1963, 239). 4. рідко. Литися, виливатися, стікати звідкись куди-небудь (про рідину). Над землею вирував західний вихор, якого ніхто не пам’ятав на Поліссі. Він ніс з собою дощі, які повінню зливалися на відталий сніг (Оп., Іду.., 1958, 694). 5. тільки недок. Пас. до злива́ти.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Зливатися -а́юся, -а́єшся, недок., зли́тися, зіллю́ся, зіллє́шся і зілля́тися, зіллю́ся, зіллє́шся, рідко зілля́юся, зілля́єшся, док. 1) тільки 3 ос. Стікаючись до одного місця, з'єднуватися, змішуватися (про рідину). || З'єднуючись, утворювати один потік (про річки, струмки і т. ін.). 2) перен. Об'єднуючися з ким-, чим-небудь, створювати одне ціле. || Дуже міцно, нерозривно зв'язуватися з ким-, чим-небудь або між собою. || Змішуючись, роблячись невиразним, переставати розрізнятися (для зору, слуху і т. ін.). || розм. Складати ніби єдине ціле з ким-, чим-небудь, ставати неначе частиною когось, чогось. 3) розм., рідко. Те саме, що обливатися. 4) рідко. Литися, виливатися, стікати звідкись куди-небудь (про рідину). 5) тільки недок. Пас. до зливати.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Злитися, зіллюся, зіллєшся зіллятися, зіллюся, зіллєшся, зілляюся, зілляєшся

Зливатися