Відмінності між версіями «Бризнути»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бризнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''[[бризкати]]'''. 1) Брызнуть. ''Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. ''Дещо. 2) Упасть (въ воду). ''Росхитавшись, бризнув в воду. ''Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. ''Бризнула невістку по зубах. ''4) '''Бризнув му в живі очі'''. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126. | '''Бризнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''[[бризкати]]'''. 1) Брызнуть. ''Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. ''Дещо. 2) Упасть (въ воду). ''Росхитавшись, бризнув в воду. ''Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. ''Бризнула невістку по зубах. ''4) '''Бризнув му в живі очі'''. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126. | ||
| + | БРИЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бризкати. Вода бризнула й облила ногу (Н.-Лев., II, 1956, 163); Мільйони іскор бризнули з-під вістря (Фр., II, 1950, 94); Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (Гончар, Таврія.., 1957, 463); Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (Коцюб., І, 1955, 366); * Образно. Трясучись, вириваючись з рук, заговорив кулемет, бризнув просто по колоні вогнем (Гончар, Таврія.., 1957, 529); Дівчата бризнули сміхом (Вільде, Сестри.., 1958, 561). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Кинути з силою, шпурнути. Як бризне [писар] шапку об землю.. та й підійшов до пана Уласовича (Кв.-Осн., II, 1956, 166). | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Те саме, що бризнутися. Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду (Котл., І, 1952, 111). | ||
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
Версія за 10:59, 29 жовтня 2021
Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) Бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126. БРИЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бризкати. Вода бризнула й облила ногу (Н.-Лев., II, 1956, 163); Мільйони іскор бризнули з-під вістря (Фр., II, 1950, 94); Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (Гончар, Таврія.., 1957, 463); Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (Коцюб., І, 1955, 366); * Образно. Трясучись, вириваючись з рук, заговорив кулемет, бризнув просто по колоні вогнем (Гончар, Таврія.., 1957, 529); Дівчата бризнули сміхом (Вільде, Сестри.., 1958, 561).
2. розм. Кинути з силою, шпурнути. Як бризне [писар] шапку об землю.. та й підійшов до пана Уласовича (Кв.-Осн., II, 1956, 166).
3. розм. Те саме, що бризнутися. Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду (Котл., І, 1952, 111).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
