Відмінності між версіями «Лилик»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Ли́лик, | + | '''Ли́лик''', а, ч., діал. ''Кажан'', центральний рід (типовий рід) родини лиликових, ссавець ряду лиликоподібних. |
+ | |||
+ | ''Попід деревами шниряли без шуму чорні лилики'' (Фр., VII, 1951, 125). | ||
[[Категорія:Ли]] | [[Категорія:Ли]] | ||
− | == | + | ==Значення в словниках== |
− | + | ||
− | + | ===[http://sum.in.ua/s/lylyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/pages/04/sum_04_484_1.gif | ||
+ | |||
+ | ==Синоніми== | ||
+ | |||
+ | ''Летюча миша, кажан, довгокрилець, нічвид, ночовид, нетопир, пергач.'' | ||
+ | |||
+ | ==Етимологія та вживання== | ||
+ | Назва лилик походить від прасл. ''*lelikъ, *lilikъ, *leljakъ, *liljakъ'' ('''«кажан; дрімлюга; метелик»'''), пов'язаного з дієсловом ''*lelejati'' ('''«хитатися», «коливатися»'''); це зумовлено переривчастим, нерівним характером польоту цих тварин. | ||
+ | |||
+ | Подейкують, що слово походить з лемківського діалекту. У деяких регіонах України '''«лиликами»''' називають усіх кажанів. Назва ''лилик'' закріплена за родом ''Vespertilio'' в українських зведеннях XIX, XX і XXI ст. | ||
+ | |||
+ | Для створення місцевого колориту письменники можуть вводити в рамки художнього твору діалектну лексику: ''лилик – кажан'' (Л. Мартович, В. Стефаник, Леся Українка, І. Франко). | ||
+ | |||
+ | ==Цікава інформація== | ||
+ | |||
+ | Довжина голови й тіла цих тварин становить 55–75 мм. Лилик двоколірний має вагу 14 грам. Забарвлення від червонувато-коричневого до чорнувато-коричневого зверху й темно-коричневе чи сіре знизу. Ці кажани можуть здатися сивуватими через білі кінчики волосся. | ||
+ | |||
+ | Населяють в основному ліси, але також трапляються в лугових і гірських районах. У холодні місяці, вони часто роблять тривалі прогулянки в більш теплі області. Первинно обирали скелясті місця з печерами або тріщинами як місця відпочинку, але через їх прихильності до штучних жител, їхній діапазон проживання, ймовірно, збільшується. | ||
+ | |||
+ | Як і більшість кажанів, є нічними. Вони вилітають увечері зі свого укриття і летять у пошуках їжі. Зазвичай літають на висотах більш як 20 метрів і полюють на комах (в основному двокрилих і молі). | ||
+ | |||
+ | Рід представлений у сучасній фауні двома видами: ''лилик двоколірний'' (Vespertilio murinus)— поширений від Франції й півдня Скандинавського п-ова через Балканський п-ів, Центральну і Східну Європу, Південний Сибір і Монголію до Тихоокеанського узбережжя Китаю; ''Vespertilio sinensis'' — вид Сибіру, Монголії, Японії, Корейського п-ва, східного Китаю і Тайваню. | ||
+ | |||
+ | В Україні і загалом у Європі мешкає перший із них — Vespertilio murinus, відомий як лилик двоколірний, лилик двобарвний та ін. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | http://www.chornobyl.net/wp-content/uploads/2018/08/bats_2018-13.jpg | |
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|cS6BTpDecTU}}. | {{#ev:youtube|cS6BTpDecTU}}. | ||
+ | {{#ev:youtube|rGVOXuC85hE}}. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 18:51, 27 жовтня 2021
Ли́лик, а, ч., діал. Кажан, центральний рід (типовий рід) родини лиликових, ссавець ряду лиликоподібних.
Попід деревами шниряли без шуму чорні лилики (Фр., VII, 1951, 125).
Зміст
Значення в словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Синоніми
Летюча миша, кажан, довгокрилець, нічвид, ночовид, нетопир, пергач.
Етимологія та вживання
Назва лилик походить від прасл. *lelikъ, *lilikъ, *leljakъ, *liljakъ («кажан; дрімлюга; метелик»), пов'язаного з дієсловом *lelejati («хитатися», «коливатися»); це зумовлено переривчастим, нерівним характером польоту цих тварин.
Подейкують, що слово походить з лемківського діалекту. У деяких регіонах України «лиликами» називають усіх кажанів. Назва лилик закріплена за родом Vespertilio в українських зведеннях XIX, XX і XXI ст.
Для створення місцевого колориту письменники можуть вводити в рамки художнього твору діалектну лексику: лилик – кажан (Л. Мартович, В. Стефаник, Леся Українка, І. Франко).
Цікава інформація
Довжина голови й тіла цих тварин становить 55–75 мм. Лилик двоколірний має вагу 14 грам. Забарвлення від червонувато-коричневого до чорнувато-коричневого зверху й темно-коричневе чи сіре знизу. Ці кажани можуть здатися сивуватими через білі кінчики волосся.
Населяють в основному ліси, але також трапляються в лугових і гірських районах. У холодні місяці, вони часто роблять тривалі прогулянки в більш теплі області. Первинно обирали скелясті місця з печерами або тріщинами як місця відпочинку, але через їх прихильності до штучних жител, їхній діапазон проживання, ймовірно, збільшується.
Як і більшість кажанів, є нічними. Вони вилітають увечері зі свого укриття і летять у пошуках їжі. Зазвичай літають на висотах більш як 20 метрів і полюють на комах (в основному двокрилих і молі).
Рід представлений у сучасній фауні двома видами: лилик двоколірний (Vespertilio murinus)— поширений від Франції й півдня Скандинавського п-ова через Балканський п-ів, Центральну і Східну Європу, Південний Сибір і Монголію до Тихоокеанського узбережжя Китаю; Vespertilio sinensis — вид Сибіру, Монголії, Японії, Корейського п-ва, східного Китаю і Тайваню.
В Україні і загалом у Європі мешкає перший із них — Vespertilio murinus, відомий як лилик двоколірний, лилик двобарвний та ін.
Ілюстрації