Відмінності між версіями «Іносе»
(→Значення в сучасних словниках) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Іно́се, іно́сь, ''''' част. ствердж., діал. ''Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. | '''Іно́се, іно́сь, ''''' част. ствердж., діал. ''Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. | ||
| − | «Чи ти підеш на улицю? – Іносе.» | + | ''«Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»'' |
[[Категорія:Ін,Їн]] | [[Категорія:Ін,Їн]] | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
https://dul.in.ua/wp-content/uploads/skan-pades/slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif | https://dul.in.ua/wp-content/uploads/skan-pades/slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif | ||
| + | |||
| + | ===[https://r2u.org.ua/s?w=иносе&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.) ]=== | ||
| + | |||
| + | Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе. | ||
| + | |||
===Словник синонімів=== | ===Словник синонімів=== | ||
| Рядок 27: | Рядок 32: | ||
Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника ''іно'' «тільки, як тільки» та займенника ''се'' заст. «це». Основа ''іно'' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці ''айно'' «так» (у закарпатських говорах: ''а + іно + [се]''), залишки в діалектних ''інот, ізинот'' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах. | Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника ''іно'' «тільки, як тільки» та займенника ''се'' заст. «це». Основа ''іно'' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці ''айно'' «так» (у закарпатських говорах: ''а + іно + [се]''), залишки в діалектних ''інот, ізинот'' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах. | ||
| − | == | + | ==Іноземні відповідники== |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | • ''Okay'', ''all right/alright'' у значенні ''добре, згода'' | |
| − | + | • ''Skip it!'' у значенні ''нехай так, неважливо'' | |
| + | • ''Well and good'' у значенні ''нехай, добре'' | ||
| + | • ''Fair enough/fine'' у значенні ''нехай, добре'' | ||
Версія за 15:17, 27 жовтня 2021
Зміст
Словник Грінченка
Іно́се, іно́сь, част. ствердж., діал. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»
Значення в сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІНОСЕ, ІНОСЬ, присл., заст., діал. Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе.
Словник синонімів
ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди); ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ] заст., у знач. вставн. сл. НЕХАЙ, ТАК І БУТИ ; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й), ХАЙ розм., НЕХА́Й розм., НЕХ діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
Етимологія та вживання
У літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині східноукраїнський прислівник іносе «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити простомовність персонажів:
• Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) • «Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало. (Євген Гребінка) • — Іносе, — мовив далі Латка... (Юрій Липа) • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко)
Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника іно «тільки, як тільки» та займенника се заст. «це». Основа іно теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці айно «так» (у закарпатських говорах: а + іно + [се]), залишки в діалектних інот, ізинот тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах.
Іноземні відповідники
• Okay, all right/alright у значенні добре, згода • Skip it! у значенні нехай так, неважливо • Well and good у значенні нехай, добре • Fair enough/fine у значенні нехай, добре
