Відмінності між версіями «Дучка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дучка, -ки, '''''ж. ''Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ зем...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ДУ́ЧКА, и, жін., діал.- коротка вертикальна або похила виробка, призначена для випуску відбитої або обваленої руди на приймальний горизонт. | |
| + | Ямка. Василь і Грицько з добрими ломаками стояли у дучках, Івась з невеличким дубцем туряв свинку (Панас Мирний, IV, 1955, 73); Загуркотів грім, і крупні краплі дощу, як кулі, сипнули в порох, залишаючи в ньому темні дучки (Петро Панч, III, 1956, 163). | ||
| + | |||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 445. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 22:09, 26 жовтня 2021
ДУ́ЧКА, и, жін., діал.- коротка вертикальна або похила виробка, призначена для випуску відбитої або обваленої руди на приймальний горизонт. Ямка. Василь і Грицько з добрими ломаками стояли у дучках, Івась з невеличким дубцем туряв свинку (Панас Мирний, IV, 1955, 73); Загуркотів грім, і крупні краплі дощу, як кулі, сипнули в порох, залишаючи в ньому темні дучки (Петро Панч, III, 1956, 163).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 445.
