Відмінності між версіями «Справджувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Справджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''справдити, -джу, -диш, '''''гл. ''Исполнять, исполнить, осу...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Справджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''справдити, -джу, -диш, '''''гл. ''Исполнять, исполнить, осуществлять, осуществить. ''Справдив Танський своє слово. ''О. 1861. VIII. 30. ''Отецький заповіт справдив я чесно. ''К. ЦН. 175. ''Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. ''К. Досв. 32.  
+
'''Справджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''справдити, -джу, -диш, '''''гл.  
 +
# Запроваджувати, втілювати в життя.
 +
''Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.''
 +
#  присл. У дійсності, насправді.
 +
#  у знач, вставн. ся. Для  підтвердження достовірності висловлювання.
 +
''Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)''
 +
#  у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :
 +
1. Який є насправді істинний, дійсний.
 +
2. Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом.
 +
3. Надзвичайно подібний до кого-, чого-н.
 +
4. Яким повинен бути, який відповідає дійсності.
 +
 
 
[[Категорія:Сп]]
 
[[Категорія:Сп]]

Версія за 16:17, 26 жовтня 2021

Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл.

  1. Запроваджувати, втілювати в життя.

Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.

  1. присл. У дійсності, насправді.
  2. у знач, вставн. ся. Для підтвердження достовірності висловлювання.

Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)

  1. у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :

1. Який є насправді істинний, дійсний. 2. Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом. 3. Надзвичайно подібний до кого-, чого-н. 4. Яким повинен бути, який відповідає дійсності.