Відмінності між версіями «Пугарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
''"Антох завагався, треба ж берегтися, щоб не пропити чортові душу, але згадав, що має гроші, він сам за себе розплатиться, і вихилив пугар" | ''"Антох завагався, треба ж берегтися, щоб не пропити чортові душу, але згадав, що має гроші, він сам за себе розплатиться, і вихилив пугар" | ||
Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської | Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] |
Версія за 14:39, 26 жовтня 2021
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. Пугарчик.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУГАР, я, ч., діал. — келих, кубок. Всі встали. Генерал пугар подвійний У руки взяв (Фр., XII, 1953, 358); Щоб трохи заспокоїтись, Кость Іванович навстоячки вихилив пугар бессарабського мерло [сорт вина] (Стельмах, І, 1962, 447).
Орфографія
Пугар - іменник, чоловічий рід, неістота
- ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
- Називний: пугар пугарі
- Родовий: пугаря пугарів
- Давальний: пугареві, пугарю пугарям
- Знахідний: пугар пугарі
- Орудний: пугарем пугарями
- Місцевий: на/у пугарі на/у пугарях
- Кличний: пугарю пугарі