Відмінності між версіями «Хлинути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
'''Ілюстрації''' | '''Ілюстрації''' | ||
| − | https:// | + | https://lh3.googleusercontent.com/proxy/EhR2K3JmCwsg6Ut_JHHNs6zxjZ7jCGmZlIgWjFUYdBPbRNG1Z6x-2jRJBCDQ6kXKcV-cZSpb9fs1RIaRbg |
[[Категорія:Хл]] | [[Категорія:Хл]] | ||
Версія за 15:11, 25 жовтня 2021
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.
- Политися бурхливо, раптово, великою масою звідкись; ринути; раптово политися з очей (про сльози); сильно полити (про дощ).
Михайлина стримувала себе, але сльози, мов весняна злива, зрадливо хлинули з очей, впали на вогке волосся, обпекли ніжну шию дівчинки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 199);
- Навально побігти кудись усією масою.
На горі, біля водокачки, бійці сірим потоком хлинули до залізної іржавої труби пити воду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 307).
- Від хвилювання, зніяковіння та ін. станів раптово прилити в голову, обличчя (про кров).
Вся кров хлинула їй в обличчя. Стримуючи в собі образу, вона, не відступаючи, дивилась на розлюченого Жигая (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11).
Ілюстрації
